Постановление суда № 67820621, 13.07.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4176/17 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 621/896/17 Бібік О.В.

Категорія: спадкові Доповідач - Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: Швецової Л.А.,

Суддів: Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

За участі секретаря: Кучер Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 23 травня 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, треті особи: Приватне акціонерне товариство "Племінний завод "Червоний велетень", Відділ Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до територіальної громади Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, треті особи: ПАТ "Племінний завод "Червоний велетень", Відділ Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, в якому просив визнати за ним в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, право на земельну частку (пай) № НОМЕР_1 в ПрАТ "Племінний завод "Червоний велетень", що розташована в адміністративних межах Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, загальної площею - 4,2922 га, в тому числі рілля - 4,1877 га, сіножатті - 0,1045 га, яка належала спадкодавцю на підставі Протоколу № 4 загальних зборів членів трудового колективу ВАТ "Племінний завод "Червоний велетень" від 15.01.2002 року про затвердження списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) та Протоколу № 2 загальних зборів власників земельних часток (паїв) ВАТ "Племінний завод "Червоний велетень" від 06.12.2003 року про розподіл земельних часток (паїв) шляхом жеребкування.

Ухвалою судді від 10 травня 2017 року позовна заява була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України. Для усунення недоліків позивачу був встановлений п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

На виконання вказаної ухвали, представником позивача ОСОБА_4 було надано лист, де зазначено, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою про визнання за ним права, а не права власності, тобто з вимогами немайнового характеру, оскільки спірна земельна ділянка на даний час невизначена, кадастрового номеру їй не присвоєно, і надати докази, що підтверджують ціну позову не виявляється за можливе.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23 травня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до територіальної громади Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області,треті особи: ПАТ "Племінний завод "Червоний велетень", Відділ Держгеокадастру у Зміївському районі Харківської області, про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись із ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 23 травня 2017 року, ОСОБА_2 звернувся на цю ухвалу з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати та передати справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що вказана земельна частка (пай) на сьогоднішній день не виділена у натурі (на місцевості), у зв'язку з чим технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на неї не виготовлена, кадастровий номер не присвоєний, тому немає документу, з якого б вбачалася ціна даної земельної частки (паю).

Крім того,наполягав, що вказаний спір є немайновим, та позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи позовну заяву позивачу суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не усунув недоліки, зазначені в ухвалі Зміївського районного суду Харківської області від 10 травня 2017 року, а саме не сплатив судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Однак, погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 при зверненні до суду першої інстанції разом з позовом надав суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 640 грн.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10 травня 2017 року позовна заява була залишена без руху.

На вказану ухвалу ОСОБА_2 надав лист, в якому пояснював, що спірна земельна ділянка на даний час невизначена, кадастрового номеру їй не присвоєно, і надати докази, що підтверджують ціну позову не виявляється за можливе.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).

Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.

В зв'язку з наведеним судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ст. 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 23 травня 2017 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий:

Судді: