Постановление суда № 67718031, 13.07.2017, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/7309/16-к

УХВАЛА

13 липня 2017 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Скрипник С.М.,

при секретарі Брайловській М.М.,

за участю прокурора: Марченка Д.Я.,

захисника: ОСОБА_1,

розглянувши в судовому засіданні заяву прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області ОСОБА_2 про відвід судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. за обвинувальний актом у кримінальному проваджені у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.1 ст. 209 КК України,-

встановив:

В провадженні судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. перебувало кримінальне провадження № 426/7309/16-к у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.1 ст. 209 КК України.

Ухвалою Сватівського районного суду від 26 січня 2017 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні було повернуто прокурору.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 06 березня 2017 року вищезазначена ухвала про повернення обвинувального акту прокурору була скасована та призначено новий судовий розгляд в Сватівському районному суді Луганської області.

04 липня 2017 року від прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Осіпенко Л.М. на підставі того, що ухвалою Сватівського районного суду під головуванням судді Осіпенко Л.М. повертався обвинувальний акт прокурору, в звязку з тим, що у ньому не викладено фактичні обставини щодо кожної з форм злочинних діянь, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України, як ознаки обєктивної сторони даного злочину. Тобто, суддя Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. ухвалюючи рішення про повернення обвинувального акту, вважала, що в ньому відсутнє формулювання обвинувачення. Суд прийняв таке рішення за своїм внутрішнім переконанням. Повторний розгляд тим самим суддею цього провадження суперечить його внутрішньому переконанню, що в свою чергу робить суддю залежним у прийнятті обєктивного та неупередженого рішення щодо обставин вказаного кримінального провадження, що йому відомі на даний час. Крім того, суддя Осіпенко Л.М. надала їм передчасну оцінку, яка втілилася, зокрема, у мотивуванні, викладеному в ухвалі від 26.01.2017 про повернення обвинувального акту прокурору. Таким чином, наведене ставить під сумнів обєктивність та неупередженість судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. при розгляді провадження, а також з метою недопущення повторної участі судді у цьому ж кримінальному провадженні після скасування ухвали про повернення обвинувального акту, просить відвести суддю Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3

В судовому засіданні прокурор просить задовольнити заяву.

Захисник ОСОБА_1 не заперечує.

Вислухавши думку сторін, суд вважає, що заява про відвід судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання судами України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд.

Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету ОСОБА_4 Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінюваності суддів (далі - Висновок), судова незалежність передбачає повну неупередженість з боку суддів. При розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути неупередженими, тобто вільними від будь-яких зв'язків, прихильностей, необ'єктивності, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно. У цьому розумінні судова незалежність є розвитком основоположного принципу, згідно з яким «жодна особа не може бути суддею у своїй справі». Значущість цього принципу виходить за межі окремої судової справи та її сторін. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, але й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто насправді повинен бути вільним від будь-яких зв'язків, симпатій, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку, довіру до судової влади може бути підірвано.

В пункті 11 Висновку зазначено, що ця незалежність повинна існувати стосовно як суспільства в цілому, так і сторін будь-якої судової справи, в якій судді повинні винести рішення.

Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення Європейського суду по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участь у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанції, при перегляді судових рішень Верховним судом України або за ново виявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Такої ж думки дійшов і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яку виклав у своєму листі вих. № 9-108/0/4-17 від 20.01.2017, де , зокрема, зазначено, що за результатами обговорення питання щодо недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 76 Кримінального процесуального кодексу України, на думку суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ, суддя, який брав участь у підготовчому провадженні і ухвалив рішення про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування заходів медичного або виховного характеру, не вправі брати участь у цьому ж кримінальному провадженні під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції у разі скасування апеляційним судом відповідної ухвали.

З метою запобігання виникнення сумнівів у сторін судового провадження в неупередженості судді Осіпенко Л.М., запобіганню виникнення напруги в судовому процесі при розгляді кримінального провадження, недопущення в подальшому невірного сприйняття сторонами рішення суду по суті спору, а також для забезпечення ефективності розгляду даної справи, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, необхідно задовольнити заяву про відвід, а кримінальне провадження необхідно передати до канцелярії суду для повторного автоматичного розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 76,79, 81 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області ОСОБА_2 про відвід судді Сватівського районного суду Луганської області Осіпенко Л.М. за обвинувальний актом у кримінальному проваджені у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.1 ст. 209 КК України - задовольнити.

Передати кримінальне провадження № 426/7309/16-к у відношенні ОСОБА_3, обвинуваченого за ч.1 ст. 209 КК України до канцелярії Сватівського районного суду Луганської області для визначення іншого судді в порядку ст.35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Скрипник С.М.