Постановление суда № 67319622, 19.06.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

19 червня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 березня 2017 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року, в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Фідобанк» Коваленка Олександра Володимировича, третя особа - ОСОБА_1, про визнання недійсним додаткового договору до кредитного договору,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року задоволено клопотання представника третьої особи ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року вказану ухвалу суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 березня 2017 року у прийнятті касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на зазначену ухвалу апеляційного суду, відмовлено.

В червні 2017 року до Верховного Суду України звернулася ОСОБА_1 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 березня 2017 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального і процесуального права, а саме пункту 4 частини 1 статті 201, пункту 3 частини 1 статті 203, статті 210 ЦПК України, статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, статтями 55, 124, пунктом 8 частини 3 статті 129 Конституції України та рішень Конституційного Суду України від 27 січня, 28 квітня та 8 липня 2010 року, 2 листопада 2011 року, 25 квітня 2012 року, 22 квітня 2014 року.

Подана заява підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень у цивільних справах після їх перегляду в касаційному порядку (частина перша статті 354 ЦПК України).

Не може бути подана заява про перегляд ухвал суду касаційної інстанції, які не перешкоджають провадженню у справі. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до заяви про перегляд судового рішення, ухваленого за результатами касаційного провадження (частини 3 статті 354 ЦПК України).

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а також неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ.

ОСОБА_1 оскаржує ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 березня 2017 року про відмову у прийнятті касаційної скарги.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 9 березня 2017 року норми матеріального права не застосовував.

Крім того, ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 березня 2017 року не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а також не прийнята з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а тому не належить до судових рішень, перегляд яких передбачений пунктом 2 частини 1 статті 355 ЦПК України.

Ураховуючи наведене, заява ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 березня 2017 року з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 355 ЦПК України, не може бути прийнята Верховним Судом України для перегляду у порядку, встановленому главою 3 розділу V ЦПК України, та підлягає поверненню.

ОСОБА_1 подано клопотання про зупинення виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року.

Оскільки заява ОСОБА_1 не може бути прийнята Верховним Судом України для перегляду у порядку встановленому главою 3 розділу V ЦПК України та підлягає поверненню то відсутні підстави для зупинення виконання судового рішення.

Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статті 354, 3601 ЦПК України,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 березня 2017 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року повернути заявниці.

Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14 лютого 2017 року залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України В.І. Гуменюк