Постановление суда № 65739475, 03.04.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 квітня 2017 року Справа № 904/8518/16 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргу приватного багатопрофільного підприємства "Енерго - Імпекс" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2017 року у справі № 904/8518/16 за позовом відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до приватного багатопрофільного підприємства "Енерго - Імпекс" про стягнення 43 614 грн 60 коп.,

УСТАНОВИВ:

До касаційної скарги не додано належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі із заяв, що подаються до Вищого господарського суду України.

Як убачається з акту Вищого господарського суду України від 29 березня 2017 року №08.03-14/51 у додатках до касаційної скарги відсутнє платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 1 818 грн 96 коп., водночас в наявності квитанція від 23 лютого 2017 року № 17256374 про сплату судового збору у сумі 58 грн 96 коп.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення господарського суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати - 1 378 гривень.

Таким чином при сплаті судового збору приватне багатопрофільне підприємство "Енерго - Імпекс" мало сплатити 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (1 653 грн 60 коп.), а сплатило меншу суму.

Отже, подану скаржником квитанцію від 23 лютого 2017 року № 17256374 про сплату судового збору у сумі 58 грн 96 коп. не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2017 року повернути скаржнику.

Головуючий, суддя І.М. ВасищакСуддя С.В. Бондар Суддя В.І. Студенець