Решение № 64795152, 16.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/701/17 Справа № 202/5332/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 48

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря - Григор'євої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргуОСОБА_4 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання коштів, виплачених на утримання дітей в рахунок сплати аліментів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2016 року з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20 жовтня 2016 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Встановлено, що кошти, перераховані ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4, відповідно до квитанцій від 04.03.2016 року на суму 1000,00 грн., від 18.03.2016 року на суму 1000,00 грн., від 06.04.2016 року на суму 1000,00 грн., від 22.04.2016 року на суму 1000,00 грн., від 06.05.2016 року на суму 1000,00 грн., від 20.05.2016 року на суму 1000,00 грн., а всього на суму 6000,00 грн., є аліментними платежами, що були сплачені на утримання спільних дітей сторін: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вирішено питання судових витрат. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.48-50, 54).

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_5 в задоволені позовних вимог до неї. Вирішити питання судових витрат (а.с.59-60).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, котрим суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону не врахував та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 15.11.2003 року, який було розірвано рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18.11.2015 року. Під час шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу сторін діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишилися проживати із ОСОБА_4

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_5, у якій просила про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.

Заочним рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 23 березня 2016 року (справа № 202/1338/16-ц) позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання їхніх двох неповнолітніх дітей у розмір 1/3 частини від заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Рішення було допущено до негайного виконання (а.с.11).

21 квітня 2016 року на виконання вказаного рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська були видані виконавчі документи на підставі яких державним виконавцем Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження.

ОСОБА_5 про заочне рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська дізнався вже під час здійснення виконавчих дій державним виконавцем Кіровського ВДВС ДМУЮ.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_5 не був обізнаний про ухвалене Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська заочне рішення від 23.03.2016 року у цивільній справі № 202/1338/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, про стягнення аліментів, в порядку виконавчого провадження він аліменти на користь відповідачки ОСОБА_4 не перераховував.

ОСОБА_5, діючи за домовленістю із відповідачкою ОСОБА_4 у період з 04 березня 2016 року по 20 травня 2016 року добровільно сплачував відповідачці кошти, шляхом банківських переказів і поповненням платіжної картки відповідачки, на утримання спільних дітей. Після того, як позивач дізнався про ухвалене судом рішення про стягнення аліментів, він звернувся до державного виконавця та надав усі платіжні документи на підтвердження сплати на користь відповідачки коштів на утримання дітей і просив про перерахунок заборгованості зі сплати аліментів.

ОСОБА_4, у свою чергу, також звернулася до державного виконавця із заявою в якій просила не враховувати отримані від ОСОБА_5 кошти в сумі 6000 гривень в якості аліментів за рішенням суду. В результаті чого, державним виконавцем Кіровського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції вказані грошові кошти в розмірі 6000 гривень не були враховані в якості аліментів та позивачу була відповідно нарахована заборгованість перед відповідачем.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи позову ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, відповідачка ОСОБА_4 звертаючись до суду із вимогами про розірвання шлюбу із позивачем, зазначила, що між нею та ОСОБА_5Л є домовленість, відповідно до якої відповідач добровільно буде надавати кошти на утримання дітей (а.с.28-29).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із їх законності та обґрунтованості.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції оскільки він не відповідає вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про встановлення коштів в сумі 6 000 грн. - аліментними платежами, судом не було враховано, що обраний позивачем спосіб захисту, на його думку порушеного права, не відповідає положенню ст. 16 ЦК України, оскільки вирішення питань, повязаних з виконанням рішення суду є компетенцією відповідних органів і посадових осіб, визначених Законом України „Про виконавче провадження, які вчиняють дії по примусовому виконанню рішення в межах повноважень та у спосіб, визначений цим законом, іншими нормативно правовими актами та інших законів, а не суду.

Повноваження ж суду, повязані з виконанням судових рішень у цивільних справах та судовому контролю за виконанням судових рішень, визначено розділами VI та VII ЦПК України та полягають у інших формах, які ґрунтуються на відповідних нормах, повязаних з оскарженням дії державних виконавців.

За викладених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 жовтня 2016 року в частині визнання коштів, виплачених на утримання дітей в рахунок сплати аліментів скасувати.

В задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання коштів, виплачених на утримання дітей в рахунок сплати аліментів відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: