№ 64588868, 31.01.2017, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 січня 2017 р. Справа № 802/2240/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Шевченка Р.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Кононова В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до: Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_3 до Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що за наслідками проведеної камеральної перевірки податковим органом встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю (орендної плати), визначені ст. 287 Податкового кодексу України. На підставі чого, 05.12.2016 року Хмільницьким відділенням Калинівської ОДПІ сформовано податкові повідомлення-рішення №0002101300, №0002091300, якими нараховані грошові зобов'язання в сумі 21094,76 грн., за порушення граничного строку сплати орендної плати за землю. Оскільки вказаного висновку податковий орган дійшов за відсутності дійсних підстав та належних доказів, тому позивач звернувся до суду з позовом щодо скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог. Одночасно зазначив, що факту порушення строків оплати орендної плати за землю ФОП ОСОБА_3 не було, що свідчить про відсутність правопорушення.

Представник відповідача щодо позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Окремо зазначив, що податковим органом податкові повідомлення-рішення сформовано правомірно, а сума грошового зобов'язання, самостійно визначена платником податку, оскарженню не підлягає, відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрована 02.08.2010 року та перебуває на податковому обліку у Хмільницькому відділенні Калинівською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

Калинівською ОДПІ 05.12.2016 року проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань подання податкової звітності, результати якої оформлені актом від 05.12.2016 року № 370-13-НОМЕР_3. Перевіркою встановлено порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю (орендної плати) протягом строків, визначених ст. 287 Податкового кодексу України.

На підставі даного акту перевірки відповідачем 05.12.2016 року прийняті податкові повідомленням рішення № 0002091300 та №0002101300, якими нараховані штрафні санкції за порушення граничного строку сплати орендної плати за землю (а.с. 6-7).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У відповідності до п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 50.1. ст. 50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, що визначено п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України.

Положення п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлюють, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової.

Положеннями даних правових норм встановлено обов'язок платника податків самостійно визначити суму плати за землю, про що подати податкову декларацію. Окрім цього, встановлено обов'язок у разі виявлення помилки подати уточнюючу декларацію, відкоригувавши відповідні показники.

Судом встановлено, що 13.04.2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 як орендарем та Хмільницькою міською радою укладено договір оренди землі, за умовами якого орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку за рахунок промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться по АДРЕСА_1, загальної площею 0,1635 га. Відповідно до даного договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладення цього договору становить 136911,04 грн., а сума річної орендної плати, що вноситься орендарем у грошовій формі, складає 4107,33 грн. (а.с. 24-26).

Також 01.12.2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 як орендарем та Хмільницькою міською радою укладено договір оренди землі, за умовами якого орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку за рахунок промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться по АДРЕСА_2 загальною площею 0,3692 га. Відповідно до даного договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на момент укладення цього договору становить 772108 грн., а сума річної орендної плати, що вноситься орендарем у грошовій формі, складає 23163,24 грн. (а.с. 27-29).

Рішеннями Хмільницької міської ради від 30.01.2014 року № 1486 та № 1487, у зв'язку із смертю орендаря ОСОБА_4 та успадкування його всіх прав та обов'язків дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_5, вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок від 13.05.2008 року та від 01.12.2011 року.

На підставі рішення № 1486 між позивачем та Хмільницькою міською радою укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.05.2008 року, відповідно до якої замінено орендаря з ФОП ОСОБА_4 на ОСОБА_3, а також нормативно грошова оцінка земельної ділянки змінена і становить 398373,90 грн., відповідно і змінена сума річної орендної плати, яка складає 20951,28 грн. (а.с. 32).

Також на підставі рішення № 1487 між позивачем та Хмільницькою міською радою укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2011 року, відповідно до якої замінено орендаря з ФОП ОСОБА_4 на ОСОБА_3, а також нормативно грошова оцінка земельної ділянки змінена і становить 772107,96 грн., відповідно і змінена сума річної орендної плати, яка складає 23163,24 грн. (а.с. 33).

У зв'язку із наведеним вище та індексацією орендної плати 28.12.2015 року позивач подав уточнюючу декларацію з плати за землю, у якій на виконання вказаного договору збільшено орендну плату. Однак у вказаній декларації ФОП ОСОБА_3 допущено технічну помилку, а саме не заповнена стрічка 14 податкової декларації "Нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності за даними раніше поданої декларації", що призвело до автоматичного збільшення суми зобов'язань за звітний 2015 рік.

Виявивши зазначену помилку, позивачем 21.10.2016 року була подана уточнююча декларація, і одразу, 21.10.2016 року була подана ще одна декларація, якими позивач відкоригував данні раніше поданої декларації (а.с. 15-23).

Тобто, як свідчать матеріали справи, позивачем дотримано свого обов'язку щодо самостійного визначення розміру орендної плати та подання податкової декларації, а також, виявивши помилки у останній, подання уточнюючої декларації, що свідчить про те, що останній діяв в межах правового поля, та в порядку, встановленому чинним законодавством.

З пояснень представника відповідача слідує, що штрафні санкції ФОП ОСОБА_3 податковим органом нараховано за несвоєчасну сплату самостійно визначеної суми грошового зобов'язання на підставі декларації від 29.12.2016 року, при цьому лише 24.10.2016 року ФОП ОСОБА_3 подано ще одну уточнюючу податкову декларацію. В результаті чого в обліковій картці позивача відбулося зменшення недоїмки.

Окрім того, представником Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Вінницькій області в судовому засіданні не наведено жодної правової підстави для застосування до позивача ст. 126 Податкового кодексу України, а також не наведено жодної правової норми, яка передбачає нарахування платнику податків штрафних санкцій на різницю сум грошових зобов'язань, що виникла в результаті їх коригування у податкових деклараціях.

Так, суд критично ставиться до даного посилання, оскільки як встановлено вище, позивачем такий строк не пропущено, більше того, в матеріалах справи наявні копії платіжних доручень ФОП ОСОБА_3, які свідчать про своєчасне щомісячне внесення плати за землю за 2015 рік (а.с. 52-59).

Також, суд не бере до уваги посилання представника відповідача на порушення позивачем пп. 3 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, так як матеріали справи, а саме податкові декларації від 21.10.2016 року та платіжні доручення підтверджують факт сплати ФОП ОСОБА_3 суми грошового зобов'язання з плати за землю та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми.

Таким чином, зважаючи на доведеність факту дотримання позивачем норм податкового законодавства, у Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Вінницькій області відсутні правові підстави для застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій за несвоєчасну сплату плати за землю, відтак податкові повідомлення-рішення від 05.12.2016 року № 0002101300 та № 0002091300 є такими, що прийняті протиправно та підлягають скасуванню.

Суд акцентує увагу відповідача, що у відповідності до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, податковий орган зобов'язаний дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що визначено ч. 2 ст. 71 КАС України.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до положень ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області від 05.12.2016 року № 0002091300 та № 0002101300.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідент. номер НОМЕР_3) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 551,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович