№ 63584970, 21.12.2016, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/1910/1613 год 20 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

встановив:

ОСОБА_3 (далі-позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнярішення від 30.06.2015 року № 21326-17 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Суду пояснила, що позивач є власником транспортного засобу легкового автомобіля "VOLVO" моделі ХС90, 2011 року випуску, з об'ємом двигуна 3192 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_1. 30.06.2015 року позивач отримав податкове повідомленнярішення від 30.06.2015 року № 21326-17 про нарахування податковим органом транспортного податку в сумі 25000,00 грн., у звязку з чим 14.08.2015 року ОСОБА_3 добровільно сплатив вказану суму податку. У подальшому, позивач дізнався про незаконність нарахування йому суми зобовязання з транспортного податку, що зумовило звернення до суду про оскарження вказаного ППР. Позивач не погоджується із висновками податкового органу щодо обовязку сплати транспортного податку за 2015 рік, зважаючи на наступне. Згідно із п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування. Транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків, а питання щодо встановлення податку на майно відповідно до вимог податкового кодексу вирішують місцеві ради. Положеннями пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. У свою чергу Бюджетним кодексом України встановлено, що закони або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Позивач відмічає, що оскільки рішення № 1706 про встановлення ставки транспортного податку прийняте Херсонською міською радою 20.02.2015 року, а офіційно оприлюднене 26.03.2015 року, тобто після 15.07.2014 року, то застосування податковим органом його положень з метою оподаткування можливе не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року. За наведених обставин оскаржуване ППР щодо нарахування транспортного податку вважає незаконним, а відтак просить задовольнити позов та скасувати спірне ППР.

Представник відповідача у судовому засіданні, заперечивши проти позову, зазначив, що 20.02.2015 року Херсонською міською радою прийнято рішення № 1706 про встановлення ставки транспортного податку, а також термін, з якого вводиться транспортний податок з 01.01.2015 року. Дане рішення є чинним та обовязковим до виконання на території міста Херсона. Крім того, обовязок сплати транспортного податку з 01.01.2015 року встановлено Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року, норми якого не мають зворотної дії в часі. Суд не вправі звільняти платника податку від сплати відповідних податків чи зменшувати їх розмір. Встановлення місцевих податків, у тому числі транспортного, а також пільги щодо їх справляння податковим законодавством віднесено до компетенції місцевих рад. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

20.02.2015 року на ХІ сесії VІ скликання Херсонською міською радою прийнято рішення № 1706 "Про встановлення ставки транспортного податку", яким встановлено з 01.01.2015 року на території Херсона транспортний податок та затверджено елементи транспортного податку. Дане рішення опубліковано на офіційному сайті Херсонської міської ради 26.03.2015 року.

30.06.2015 року ДПІ у місті Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області прийнято податкове повідомленнярішення № 21326-17, яким ОСОБА_3 визначено суму грошового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Відповідно до квитанції № 1 від 14.08.2015 року ОСОБА_3 сплатив суму транспортного податку у розмірі 25000,00 грн. зі спрямуванням платежу за реквізитами, зазначеними податковим органом.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного ППР, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набув чинності з 01 січня 2015 року, статтю 267 ПК України викладено у новій редакції, якою передбачено сплату транспортного податку.

Згідно із пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування, відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

За приписами п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Відповідно до п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Транспортирний податок належить до місцевих податків, особливості введення якого передбачені ст. 12 ПК України.

Так, у відповідності до п. 8.1 та п. 8.3 ст. 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим ОСОБА_4, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно із п. 10.1 та п. 10.2 ст. 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Тобто, транспортний податок у складі податку на майно віднесений до місцевих податків.

Питання щодо встановлення податку на майно відповідно до вимог цього ОСОБА_4 вирішують місцеві ради в межах повноважень, визначених цим ОСОБА_4.

Особливістю місцевих податків та зборів є те, що вони установлюються конкретною сільською, селищною, міською радою, але в межах тих податків та зборів, що передбачені Податковим кодексом України (п.п. 4.2, 4.4, 10.4 ПК України).

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим ОСОБА_4 прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього ОСОБА_4 з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього ОСОБА_4 для відповідного місцевого податку чи збору.

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПК України).

За приписами пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, із наведених вище положень законодавства слідує, що транспортний податок, як місцевий податок, підлягав би сплаті у 2015 році виключно у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про його встановлення до 15 липня 2014 року.

Судом встановлено, що Херсонською міською радою 20.02.2015 року прийнято рішення, яким встановлено на території м. Херсона транспортний податок в розмірі 25 000,00 грн.

Отже, рішення, яким введено транспортний податок на території міста Херсона, набирає законної сили та застосовується з початку бюджетного періоду, що настає після його оприлюднення.

Відтак, враховуючи закріплений в ПК України принцип стабільності податкового законодавства, визначені в п. 12.3. ст. 12, п. 12.4.3. п. 12.4. ст. 12 цього ОСОБА_4 межі повноважень міських рад щодо податків та зборів, а також з огляду на норму ч. 2 ст. 19 Конституції України, рішення Херсонської міської ради, яким установлений новий місцевий податок, може бути застосоване не раніше 2016 року. При цьому, норми п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 ПК України зобов'язують, у разі коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, приймати рішення на користь платника податків.

Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким було передбачено сплату транспортного податку, органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Також вказаною нормою права було установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Разом з тим, вказаним Законом не було передбачено, що до рішень органів місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку не застосовуються правила, зазначені у статті 12 ПК України.

Відповідно до ПК України та Положення про транспортний податок транспортний податок сплачується за базовий період (рік), але пропорційно кількості місяців, протягом яких особа володіє легковим автомобілем, що є об'єктом оподаткування.

Оскільки нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України), то визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку за повний 2015 рік, враховуючи, що рішення місцевої ради про введення на території міста цього податку було оприлюднене лише в у березні 2015 року, є протиправним.

За таких обставин суд дійшов висновку про незаконність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення про нарахування позивачу транспортного податку, а відтак скасовує спірне ППР.

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами частини 1 статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнярішення від 30.06.2015 року № 21326-17 про визначення ОСОБА_3 суми податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473382) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22 грудня 2016 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.3.6