Постановление суда № 63343545, 30.11.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30920/14-ц

Провадження № 4-с/761/470/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 про забезпечення скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречух Олега Ярославовича, суд

встановив:

Заявник звернувся до суду із вказаною заявою.

У поданій заяві заявник просить суд заборонити державному виконавцю вчиняти дії з реалізації майна, яке зазначено у постанові від 11.11.2016 року, розпочате о 14 год. 37 хв., закінчено о 16 год. 46 хв., а також з реалізації майна, яке зазначено у постанові від 11.11.2016 року, розпочате о 15 год. 04 хв., закінчено о 18 год. 40 хв.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що застосування заходів забезпечення скарги необхідно для захисту матеріально-правових інтересів боржника та створення реальної можливості для виконання майбутнього рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (пункт 4 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження).

Таким чином, враховуючи, що вирішення питання забезпечення скарги шляхом заборони державному виконавця вчиняти дії не належить до компетенції суду, отже заявником невірно обрано спосіб забезпечення скарги, а відтак суддя прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 151, 152 ЦПК України, суддя

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гречух Олега Ярославовича - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: