Постановление суда № 62329759, 31.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 жовтня 2016 року Справа № 904/1300/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівГольцової Л.А. Картере В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр"на рішення від та на постанову відГосподарського суду Дніпропетровської області 20.04.2016 Дніпропетровського апеляційного господарського суду 07.09.2016у справі Господарського суду№ 904/1300/16 Дніпропетровської областіза позовомДержавного підприємства "Адміністративно-господарське підприємство"доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4провизнання недійсним договору та стягнення коштівта за зустрічним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4доДержавного підприємства "Адміністративно-господарське підприємство"простягнення заборгованостіВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 904/1300/16.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон) визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно з підпунктами 1, 2, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах (ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Державне підприємство "Інвестиційно-інноваційний центр" просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 904/1300/16 в частині відмови у задоволенні первісного позову щодо визнання недійсним договору та в частині, якою було задоволено зустрічний позов.

Предметом первісного позову є вимоги Державного підприємства "Адміністративно-господарське підприємство" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним договору та стягнення коштів у розмірі 51 000, 00 грн.. Предметом зустрічного позову є вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Державного підприємства "Адміністративно-господарське підприємство" про стягнення заборгованості у сумі 846 012, 85 грн., з урахуванням заяви про збільшення розміру зустрічних позовних вимог (т. 1 а. с. 194-197), яка прийнята судом до розгляду.

Тобто, скаржником оскаржуються вимоги майнового та немайнового характеру за первісним позовом та вимоги майнового характеру за зустрічним позовом, судовий збір з яких сплачується окремо по кожній із заявлених вимог.

У п. 2.15 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Отже, заявник касаційної скарги повинен був сплати судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені Законом, тобто 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні зустрічної позовної заяви, що становить 18 535, 42 грн. Натомість, відповідно до платіжного доручення № 505 від 28.09.2016, доданого до касаційної скарги, скаржник перерахував судовий збір у розмірі 10 384, 18 грн.

Таким чином, скаржником судовий збір сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Державного підприємства "Інвестиційно-інноваційний центр" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 904/1300/16 підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Державному підприємству "Інвестиційно-інноваційний центр" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2016 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 904/1300/16.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО СуддіЛ.А. ГОЛЬЦОВА В.І. КАРТЕРЕ