Постановление суда № 58845472, 08.07.2016, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 липня 2016 року Р і в н е №817/462/16

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гломба Ю.О., суддів Жуковської Л.А., Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_2,

відповідача1: представник Кузьмич Н.О.,

відповідача2: представник Скіданова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ДФС України про відвід колегії суддів у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_5 доДержавна фіскальна служба України Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України №46-ДС від 09.03.2016 "Про звільнення ОСОБА_5."; поновлення ОСОБА_5 на посаді начальника Рівненської митниці ДФС з 09.03.2016; стягнення з Рівненської митниці ДФС на користь ОСОБА_5 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 09.03.2016 по день поновлення на посаді.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

08.07.2016 представником Державної фіскальної служби України подано клопотання про відвід колегії суддів з тих мотивів, що дії та бездіяльність колегії суддів під час розгляду справи, на думку представника відповідача є упередженими, що своїм наслідком приведе до завідомо неправосудного рішення.

Представник позивача проти клопотання заперечив з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

Представник відповідача Рівненської митниці ДФС вирішила клопотання віднесла на розсуд суду.

Розглянувши клопотання колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:

1)якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

2)якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3)якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4)за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;

5)у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї ж справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, у перегляді справи Верховним Судом України, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередньої постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Частинами 1-2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 27-29 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі.

Разом з тим, представником ДФС України не доведено, а судом не встановлено існування обставин, які б свідчили про упередженість суддів та могли бути підставами для відводу згідно з вимогами КАС України. У свою чергу посилання заявника на упередженість суддів є суб'єктивним.

За змістом ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. При цьому суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 р. та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 р.) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що дотримання правил судової процедури, в тому числі стосовно відмови в задоволенні клопотань, не може розцінюватись як упередженість суддів у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відвід колегії судів.

Керуючись ст.27-32, ст.165 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представнику ДФС України від 08.07.2016 про відвід колегії суддів відмовити повністю.

Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Головуючий Гломб Ю.О.

Судді Жуковська Л.А.

Сало А.Б.