№ 57982016, 27.05.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 травня 2016 року №826/15404/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг»

до

державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.02.2015 №0004241504 та №0004251504, визнання дій протиправними

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.02.2015 №0004241504 та №0004251504, а також визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що товариством з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг» у строки, встановлені податковим законодавством, виконано зобов’язання із сплати єдиного податку за 4 квартал 2012 року, що самостійно задекларований останнім у податковій декларації за вказаний період.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, у зв’язку з виявленими під час проведення камеральної перевірки фактами несвоєчасної сплати позивачем грошового зобов’язання з єдиного податку.

Розгляд справи №826/15404/15 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперерення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності єдиного податку з юридичних осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг» за період з 19.02.2013 по 27.05.2014.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про несвоєчасну сплату позивачем узгодженого зобов’язання з єдиного податку у сумі 24 988,60 грн. за звітний податковий період з 19.02.2013 по 27.05.2014 в порушення вимог пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України із зазначенням граничного строку сплати 19.02.2013, 20.05.2013, 19.08.2013, 19.11.2013, 19.02.2014, 20.05.2014, фактичної сплати 04.04.2013, 16.08.2013, 18.11.2013, 17.02.2014, 27.03.2014, 27.05.2014 та кількості календарних днів затримки 91, 90, 88, 44, 36, 7.

На підставі викладеного державною податковою інспекцією у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 23.02.2015 №1050 та прийнято такі податкові повідомлення-рішення від 23.02.2015:

№0004241504, яким товариству з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг» за затримку на 91, 90, 88, 44, 36 календарних днів сплати суми грошового зобов’язання з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 24 987,80 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 4 997,56 грн.;

№0004251504, яким товариству з обмеженою відповідальністю «КР Консалтинг» за затримку на 7 календарних днів сплати суми грошового зобов’язання з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 8,00 грн. зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 0,08 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

У відповідності до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (пункт 76.1 статті 76 Податкового кодексу України).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючим органом встановлено несвоєчасність сплати позивачем узгодженого зобов’язання з єдиного податку у сумі 24 988,60 грн. за звітний податковий період з 19.02.2013 по 27.05.2014 в порушення вимог пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України.

Так, у силу пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

При цьому, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (стаття 126 Податкового кодексу України).

У свою чергу, контролюючим органом вказано про порушення позивачем строків зарахування коштів до бюджету із зазначенням граничного строку сплати 19.02.2013, 20.05.2013, 19.08.2013, 19.11.2013, 19.02.2014, 20.05.2014, фактичної сплати 04.04.2013, 16.08.2013, 18.11.2013, 17.02.2014, 27.03.2014, 27.05.2014 та кількості календарних днів затримки 91, 90, 88, 44, 36, 7.

Проте, в обґрунтування вказаних висновків відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не надано суду відповідних доказів.

У той же час, позивачем надано суду копію податкової декларації платника єдиного податку - юридичної особи за 4 квартал 2012 року із задекларованою сумою податкового зобов'язання 24 370, 96 грн.(подана до контролюючого органу згідно квітанції №2 08.02.2013), копію виписки з рахунку, відкритого у публічному акціонерному товаристві «Фідобанк» за період з 15.02.2013 по 15.02.2013, згідно з якою 15.02.2013 грошові кошти у розмірі 24 371,00 грн. з рахунку позивача зараховані на рахунок 31511969700003, код банку 820019, отримувач УДКСУ у Дарницькому районі міста Києва із зазначенням призначення платежу єдиний податок з юридичних осіб за 4 квартал 2012 року.

Вказаний термін сплати єдиного податку з юридичних осіб відповідає вимогам пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України.

За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про порушення позивачем термінів розрахунку за вказаним податковим зобов'язанням та, відповідно, застосування штрафних санкцій, згідно зі статтею 126 Податкового кодексу України, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, суд зазначає, що для захисту прав та інтересів позивача достатнім є вказаний спосіб захисту – визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, який охоплює і оцінку дій податкового органу щодо винесення вказаних рішень, тоді як окреме визнання протиправними дій податкового органу щодо винесення вказаних рішень не є належним способом захисту прав та інтересів позивача.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дарницькому районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.02.2015 №0004241504 та №0004251504.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.