Постановление суда № 57715252, 13.05.2016, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3001/16-ц

Провадження № 2-з/0202/71/2016

УХВАЛА

13 травня 2016 року м. Дніпропетровськ

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошин Є.В., розглянувши клопотання представника Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро» ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільні справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Дніпро» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2016 року представник ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» звернувся до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором овердрафту в розмірі 210335,14 грн.

Разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову в якій представник позивача просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на все майно: квартиру, загальною площею 129 кв.м., житловою площею 49,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3 на праві приватної власності. Заяву мотивує тим, що є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 буде вжито дій, які будуть перешкоджати і унеможливлювати виконання рішення суду (продаж, реєстрація за іншою особою), оскільки буде відсутнє майно за рахунок якого можливо буде погасити заборгованість.

Розглянувши дану заяву, приходжу до наступних висновків.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Зазначена норма цивільно-процесуального законодавства встановлює, що забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а отже встановлює обов'язок для особи, яка звертається до суду із заявою про забезпечення позову, довести необхідність вчинення судом таких процесуальних дій.

Позивач у своєї заяві просить накласти арешт на все майно ОСОБА_3, в тому числі й на квартиру АДРЕСА_2.

Суд вважає, що позивач свою заяву ніяким чином не обґрунтував, доказів утруднення або невиконання рішення у разі невжиття таких заходів суду не навів, не довів суду необхідність забезпечення позову та застосування саме конкретного виду забезпечення позову.

За таких обставин, враховуючи предмет позовних вимог, а також те, що представником ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро» не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно (в тому числі АДРЕСА_3) може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку винесення його на користь ПАТ «ОСОБА_1 Дніпро», не доведено, що ОСОБА_3 в подальшому буде ухилятись від виконання такого рішення суду, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не обґрунтована та є такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151- 153, 209-210ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом п'яти днів з дня оголошення. Особи, які брали участь у справі і не були присутні під час оголошення ухвали, мають право подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Волошин Є.В.