Постановление суда № 57225788, 06.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

06 квітня 2016 року м. Київ К/800/29049/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді - Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Швеця В.В., Штульман І.В.,

за участі секретаря судового засідання Крапивці Л.А., прокурора Красножон О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційному порядку справу за адміністративним позовом прокурора Шполянського району Черкаської області в інтересах держави в особі управління соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації (далі - Прокурор) до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми за касаційною скаргою заступника прокурора міста Києва на судові рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 2 квітня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року Прокурор звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь управління соціального захисту населення Шполянської районної державної адміністрації 18561,60 грн. надміру виплаченої державної соціальної допомоги на дітей як одинокій матері.

Посилався на те, що відповідачка протягом тривалого часу не повідомляла про зміну обставин, що впливають на виплату зазначеної допомоги, тому виникла переплата соціальної допомоги.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 2 квітня 2015 року, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 2 червня 2015 року, провадження у справі закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі Прокурор, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує на те, що спір належить до юрисдикції адміністративних судів.

В судовому засіданні прокурор вимоги, викладені в касаційній скарзі, підтримала.

Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ та поняття справи адміністративної юрисдикції визначається пунктом 1 частини першої статті 3, статтею 17 КАС України.

Відповідно до положень зазначених норм, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

При цьому, як зазначено у частині четвертій статті 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

Виходячи зі змісту вище згаданих норми, необхідними ознаками для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є безпосереднє зазначення в законі про можливість звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду та наявність публічно-правового спору.

Згідно із частиною другою статті 22 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-XII) суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

Не дивлячись на вказані вимоги закону, суд першої інстанції належним чином не з'ясував, на підставі якої норми закону Прокурор звернувся до суду в інтересах суб'єкта владних повноважень про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів, хоча така обставина має суттєве значення для вирішення спору.

Не з'ясовані судом і доводи Прокурора про необхідність, в даному випадку, безпосереднього звернення до суду в інтересах держави.

Апеляційний суд належним чином доводи, викладені в апеляційній скарзі, не перевірив, порушення, допущені судом першої інстанції, не виправив, тому судові рішення відповідно до частини першої статті 227 КАС України підлягають скасуванню з направлення справи для продовження розгляду (вирішення питання про прийняття позовної заяви) до суду першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва задовольнити.

Скасувати судові рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 2 квітня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 2 червня 2015 року з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

В.В. Швець

І.В. Штульман