Решение № 56915824, 31.03.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 р. Справа № 923/153/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Дукат-Плюс", м. Херсон

до приватного підприємства "Агрофірма "Гетьман", м. Херсон

про стягнення 302648 грн. 83 коп.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н від 17.02.2016р.;

від відповідача - ОСОБА_2, НОМЕР_1, виданий Дніпровським ВМХМВУМВС України в Херсонській області 15.05.2002р.

Приватне підприємство "Дукат-Плюс" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства "Агрофірма "Гетьман" (відповідач) про стягнення в рахунок погашення заборгованості за договором №2 від 14.01.2013 року - 302648 грн. 83 коп., в т. ч. 42740 грн. 38 коп. - сума основного боргу, 30003 грн. 73 коп. - втрат від інфляції, 130893 грн. 83 коп. - штраф 10% місячних та 99010 грн. 89 коп. - проіндексована сума заборгованості вартості товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 15, 16, 21, 509, 525, 526, 546, 627 Цивільного кодексу України, ст. 193, 199, 231, 232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 19.02.2016 р. порушено провадження у справі, її розгляд призначений на 10.03.2016 р. Ухвалою суду від 10.03.2015 р. розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до Договору купівлі-продажу № 2 від 14.01.2013 року, далі - Договір, ПП «Дукат-Плюс» було продано у власність ПП «АФ «Гетьман»» будівельні матеріали, засоби захисту рослин (насіннєвий матеріал) мінеральні добрива (далі-Товар) по ціні, в кількості та асортименті згідно Договору та додатків № 1 від 14.01.2013 року, № 2 від 11.03.2013 року, № 3 від 14.03.2013 року і № 4 від 20.03.2013 року до нього, а відповідач зобовязався прийняти цей Товар та оплатити його на умовах, визначених додатками № 1 від 14.01.2013 року, № 2 від 11.03.2013 року, № 3 від 14.03.2013 року і №4 від 20.03.2013 року до Договору № 2 від 14.01.2013 року.

Так, позивачем на адресу відповідача на підставі Договору № 2 від 14.01.2013 року та рахунків № 1 від 14.01.2013 року, № 18 від 11.03.2013 року, № 19 від 11.03.2013 року і № 28 від 20.03.2013 року було відвантажено ТМЦ, а саме: профнаст. оц.. НС-35 од. 0,5мм.(359,04кв.м.), кутик 75*75*5(0,385м.), лист 6=3(0,45м.), труба 60*40*3(0,33м.), труба 60*30*3(0,872м.) за умови 100% відстрочки платежу до 01.08.2013 року та засоби захисту рослин: агропав ((каністра 5л.) - 5л.), канонір((0,5кг.) - 2,5кг.), геліос((20л.) - 20л.), оракул мультикомплекс((5л.) - 5л.), вимпел К((1кг.) - 3 кг.), вимпел К ((5кг.) - 5кг.), вікінг(20л.) та оракул насіння(10л.), за умови 100% відстрочки платежу до 01.04.2013 року і вимпел К((5кг.)- 10кг.), оракул насіння(20л.) за умови оплати 30% від загальної вартості додатку у строк до 01.04.2013 року та залишкова оплата 70% у строк до 01.09.2013 року, на загальну суму 42740,38грн. Зазначений Товар було прийнято відповідачем, про що свідчить підпис та печатка відповідача на видаткових накладних № 1 від 07.03.2013 року, № 10 від 11.03.2013 року, № 15 від 14.03.2013 року і № 20 від 22.03.2013 року та довіреностях на отримання ТМЦ і ЗЗР - № 1 від 07.03.2013 року, № 2 від 11.03.2013 року, № 3 від 11.03.2013 року і № 4 від 22.03.2013 року .

Однак, всупереч домовленості між сторонами, оплату за Товар відповідач в установлений строк не провів і остаточного платежу щодо повного погашення заборгованості на рахунок ПП «Дукат-Плюс» за договором № 2 від 14.01.2013 року від ПП «АФ «Гетьман»» не надходило. В результаті чого за відповідачем рахується заборгованість у сумі 42740,38грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом за 2015 р. (а.с. 24).

02.12.2015 р. позивач на адресу відповідача скерував претензію з вимогою щодо сплати, заборгованість вартості Товару за вих. № 6ю/П від 30.11.2015 р. (а.с. 26).

Факт надсилання та отримання претензії відповідачем підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 02.12.2015 р. (а.с. 27) та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з проставленою датою та підписом уповноваженої особи про одержання (а.с. 29).

Однак відповіді на претензію відповідач не надіслав, борг не сплатив.

Із огляду на наданий договір суд прийшов до висновку, що він за своєю природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення 42740 грн. 38 коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач обґрунтовано нарахував відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого товару 30003 грн. 73 коп. інфляційних втрат.

Суд за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Ліга-Закон» перевірив розрахунок нарахованих відповідачу збитків від інфляції та встановив, що він здійснений позивачем арифметично та методологічно вірно.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 30003 грн. 73 коп. інфляційних втрат відповідають наведеним нормам, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку у пункті 7.3 Договору № 2 від 14.01.2013 року сторонами погоджено, що за порушення строків оплати, встановлених договором та/або специфікаціями до нього, Покупець у випадку прострочення виконання зобов'язань щодо своєчасної оплати Товару більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачує Продавцю штраф у розмірі 10 % від суми прострочення за кожен місяць, з дня закінчення строків оплати, передбачених у специфікаціях до Договору.

На підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору позивач нарахував відповідачу за порушення виконання зобов'язань з оплати отриманого товару штрафу 10 % місячних у сумі 130893 грн. 83 коп.

Суд не може погодитись з даним нарахуванням штрафу та звертає увагу позивача на таке:

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За частиною 4 ст.232 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства у вигляді пені.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, позовна вимога щодо стягнення штрафу підлягає частковому задоволенню у сумі 3300 грн. 29 коп. штрафу із розрахунку подвійної ставки НБУ обрахованої у порядку ст.232 ГК України.

Відповідно до умов додатку № 1 до договору № 2 від 14.01.2013 р. сторони домовились про зміну ціни на Товар згідно наступного способу у разі якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - (Долар США) збільшиться в порівнянні до офіційного курсу гривні до іноземної валюти - (Долар США), що діяв на момент фактичного відвантаження Товару, Продавець має право вимагати від Покупця сплати проіндексованої суми вартості Товару у гривні по Договору.

На підставі умов додатку № 1 до договору № 2 від 14.01.2013 р. позивач нарахував відповідачу 99010 грн. 89 коп. - проіндексована сума заборгованості вартості товару.

Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення 99010 грн. 89 коп. проіндексована сума заборгованості вартості товару підлягають задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Так як, позовні вимоги приватного підприємства "Дукат-Плюс" підлягають частковому задоволенню, а саме лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 42740 грн. 38 коп. основного боргу, 30003 грн. 73 коп. втрат від інфляції, 3300 грн. 29 коп. - штраф 10% місячних та 99010 грн. 89 коп. - проіндексована сума заборгованості вартості товару, тобто на 57,84% (позов заявлений на 302548 грн. 83коп., а підлягає задоволенню на 175055 грн. 29 коп.), то відповідач повинний відшкодувати позивачеві 2625 грн. 83 коп. витрат по сплаті судового збору, так як відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства "Агрофірма "Гетьман" (73000, м. Херсон, с. Сонячне, вул. Дзержинського, 6) на користь приватного підприємства "Дукат-Плюс" (73000, м. Херсон, смт Комишани, вул. Радянська, буд. 95-А, ідентифікаційний код 37959606) - 42740 грн. 38 коп. - сума основного боргу, 30003 грн. 73 коп. - втрат від інфляції, 3300 грн. 29 коп. - штраф та 99010 грн. 89 коп. - проіндексована сума заборгованості вартості товару та 2625 грн. 83 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.В задоволенні решти позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.04.2016 р.

Суддя Л.М. Немченко