Постановление суда № 56476577, 15.03.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/8831/14-к

Провадження №1-кп/127/331/16

УХВАЛА

15 березня 2016 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії:

головуючого судді Ковальчук Л.В.,

суддів Курбатової І.Л., Чезганової А.М.,

секретаря Гончарук А.М.,

за участю прокурора Шамалюка В.А.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1, 4 ст. 358 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4 утримуються під вартою, при цьому строк їх утримання закінчується 11.04.2016 р.

У звязку з тим, що справа розглядається колегіально, в ній беруть участь захисники, потерпілі та їх представники, не має змоги призначити розгляд провадження до вищезазначеної дати, то, у відповідності з ч. 3 ст. 331 КПК України, головуючим в судовому засіданні було поставлено на розгляд учасникам судового розгляду питання про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під вартою.

Прокурор Шамалюк В.А. просив продовжити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 строк утримання під вартою, мотивуючи тим, що ризики, які існували на час досудового розслідування не зникли, під час досудового розслідування обидва обвинувачені ухилялися від слідства та перебували в розшуку, саме в звязку з тим їм було обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, в даний час обставини не змінилися, потерпілим заподіяна велика шкода понад 300 тисяч доларів США загалом, яка не відшкодована, про те, як вбачається із показань потерпілих в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 намагалася впливати на потерпілих, перебуваючи на волі, а тому є підстави вважати, що обвинувачені, перебуваючи на волі зможуть впливати на потерпілих та свідків, продовжити свою злочинну діяльність та будуть ухилятися від суду.

Захисники ОСОБА_12 просила суд змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт або особисте зобовязання, мотивуючи тим, що остання більше двох років перебуває під вартою, що негативно відбивається на її здоровї. Вона не ухилялася від слідства, слідчий її викликав в якості свідка, в той момент вона перебувала на лікуванні та не могла зявитися, здоровя її дитини також погіршується в звязку з тривалою розлукою з матірю.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2, просив суд змінити обвинуваченим запобіжні заходи з утримання під вартою на більш мякі, мотивуючи тим, що обвинувачені вже досить довгий час утримуються під вартою та підстав для продовження даного запобіжного заходу немає.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також просили змінити їм запобіжний захід з утримання під вартою на більш мякий.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтримали думку прокурора, категорично заперечували проти зміни запобіжного заходу обвинуваченим, пояснили, що злочинними діями останніх їм була заподіяна велика шкода, яку обвинувачені не відшкодували, вони мусять тепер жити на квартирах, які винаймають та віддавати борги, вирішувати свої проблеми з фінансовою скрутою, в якій вони опинилися завдяки ОСОБА_3 самостійно, а тому просили продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, якими вони завдали шкоду потерпілим у сумі понад три мільйони гривень. На даний час дана шкода потерпілим не відшкодована, а в разі визнання обвинувачених винуватими у скоєнні даних правопорушень їм загрожує покарання до дванадцяти років позбавлення волі.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час досудового розслідування обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжувався у суді, із врахуванням всіх наявних ризиків та інших обставин, передбачених КПК при вирішені цього питання. На даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим суд не вбачає, судовий розгляд не завершено, не допитані всі свідки, що не виключає можливості обвинувачених незаконно впливати на них у будь-який спосіб, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, враховуючи те, що на досудовому слідстві обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухилялися від органів досудового розслідування, у звязку з чим перебували у розшуку, є всі підстави вважати, що обвинувачені будуть переховуватися від суду, а тому жоден із більш мяких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених.

За таких обставин суд вважає, що сукупність ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України є достатньою для застосування найсуворішого запобіжного заходу, оскільки навіть домашній арешт не досягне мети застосування запобіжного заходу, не запобігне можливості обвинувачених переховуватись від суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слід продовжити запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 15.03.2016 р. до 13.05.2016 р. включно.

Продовжити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 15.03.2016 р. до 13.05.2016 р. включно.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Строк дії ухвали 60 днів.

Судді :