Постановление суда № 56338201, 22.02.2016, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

______________ УХВАЛА

22.02.16 Справа № 923/1848/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянув скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на дії відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області при виконанні судового рішення у справі

за позовом: Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Херсон,

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Лазурне, Скадовський район, Херсонська область,

про стягнення 19 300,00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - Тян В.А., уповн. представник, довіреність № 8-3/1263 від 09.07.2015р.;

від відповідача - не прибув;

від ВДВС Скадовського районного управління юстиції Херсонської області - не прибув.

Обставини справи: Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) подало до господарського суду Херсонської області скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області (ВДВС) при виконанні рішення суду від 16.02.2015р. у даній справі. Згідно з скаргою, з урахуванням письмових пояснень позивача (а.с.132-133), позивач просить суд визнати неправомірними дії ВДВС по поверненню позивачеві судового наказу № 923/1848/14 від 10.03.2015р. щодо стягнення до держбюджету 20 000,0 грн. з відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, після винесення державним виконавцем ВДВС постанови від 13.11.2015р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання цього наказу, та скасувати вказану постанову ВДВС від 13.11.2015р. Скаргу обґрунтовано ст.ст. 11, 26 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 85, 115 ГПК України та твердженнями про відсутність фактичних та юридичних (правових) підстав для винесення державним виконавцем ВДВС постанов від 11.06.2015р. та від 13.11.2015р. про відмову, на підставі п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання цього наказу суду.

ВДВС та відповідач належним чином повідомлені судом про місце, дату та час розгляду скарги позивача на дії ВДВС. Згідно поштового повідомлення (а.с.123) ВДВС отримало 29.12.2015р. рекомендованого листа з ухвалою суду від 22.12.2015р. по справі. Надісланий до ВДВС рекомендований лист з ухвалою суду від 26.01.2016р. по справі не повертався до суду без вручення ВДВС. Відповідачеві вказані, від 22.12.2015р. та від 26.01.2016р., ухвали надіслано рекомендованими листами за зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання відповідача за станом на час розгляду скарги позивача на дії ВДВС, згідно отриманого судом витягу з цього реєстру стосовно відповідача (а.с.130). Але ж, 12.01.2016р. листа з ухвалою суду від 22.12.2015р. повернуто підприємством поштового зв'язку до суду, без вручення відповідачу, з довідкою поштового відділення про повернення листа за закінченням терміну зберігання (а.с.125-128). Надісланий відповідачеві рекомендований лист з ухвалою суду від 26.01.2016р. по справі не повертався до суду без вручення.

Всупереч вимог суду згідно з цими ухвалами, ВДВС та відповідач не надали суду відзивів на скаргу позивача на дії ВДВС. Про причини ненадання відзиву не повідомили. Заяви або клопотання ВДВС та відповідача щодо судових засідань по розгляду скарги позивача на дії ВДВС не надходили.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце розгляду скарги повідомляються ухвалою стягувач, боржник та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги та заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.02.2015р. у даній справі стягнуто в доход держбюджету України з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 10 000,00 грн. штрафу, 10 000,00 грн. пені, 1 827,00 грн. судового збору.

10.03.2015р. господарським судом Херсонської області видано відповідні накази №923/1848/14 про примусове виконання вказаного рішення.

Ухвалою від 23.03.2015р. Одеського апеляційного господарського суду відповідачеві було відновлено пропущений строк на оскарження рішення господарського суду Херсонської області від 16.02.2015р. у даній справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.05.2015р. залишено без змін вказане рішення господарського суду Херсонської області від 16.02.2015р.

Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач), яке є стягувачем за наказом суду № 923/1848/14 від 10.03.2015р. про стягнення з відповідача до держбюджету 10 000,00 грн. штрафу та 10 000,00 грн. пені, неодноразово пред'являло цей наказ суду до примусового виконання до Скадовського районного управління юстиції Херсонської області (надалі - ВДВС), разом з відповідними заявами.

Результати таких звернень позивача до ВДВС були наступними:

- постановою головного державного виконавця ВДВС від 17.04.2015р. цей наказ суду, на підставі ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", повернуто до господарського суду Херсонської області (а.с.103);

- постановою головного державного виконавця ВДВС від 11.06.2015р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження (ВП 47836787) згідно цього наказу суду, на підставі п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.117);

- постановою головного державного виконавця ВДВС від 13.11.2015р. відмовлено у відкритті виконавчого провадження (ВП 49346450) згідно цього наказу суду, на підставі п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.118).

У всіх цих трьох постановах ВДВС фактичною підставою для винесення державних виконавцем кожної з цих постанов вказано одну й ту саму фактичну обставину, а саме, - відновленням відповідачеві ухвалою від 23.03.2015р. Одеського апеляційного господарського суду пропущеного строку на оскарження рішення господарського суду Херсонської області від 16.02.2015р. у даній справі.

У зв'язку з залишенням постановою від 12.05.2016р. Одеського апеляційного господарського суду без змін рішення господарського суду Херсонської області від 16.02.2015р. у даній справі, цей місцевий господарський суд з супровідним листом від 28.05.2015р. надіслав позивачеві наказ суду № 923/1848/14 від 10.03.2015р. про стягнення з відповідача до держбюджету 10 000,00 грн. штрафу та 10 000,00 грн. пені, який ВДВС повернуло до суду після винесення постанови ВДВС від 17.04.2015р. про повернення виконавчого документа. У цьому супровідному листі позивачеві було роз'яснено положення п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", а саме: "У разі коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ".

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" державний виконавець здійснює примусове виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону, не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", і пред'явлений до виконання до відповідного (належного) органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших (крім вказаних у пунктах з 1-го по 7-ий частини першої цієї ж статті) передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає таку постанову заявникові разом з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким виданий виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч. 4 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені стягувачем до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду можуть бути подані боржником протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли боржникові стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В судовому засіданні 26.01.2016р. при проведенні судом огляду поштового конверту, у якому ВДВС надіслало позивачеві оскаржувану постанову ВДВС від 13.11.2015р. встановлено, що цю постанову ВДВС надіслано позивачеві поштою 11.12.2015р. (згідно відбитку календарного штемпелю поштового відділення на конверті) (копія у справі - а.с.135). Скаргу ж на дії ВДВС з винесення цієї постанови та дії ВДВС, які є наслідком винесення цієї постанови, подано позивачем до суду 21.12.2015р. Тобто, в межах встановленого законом строку для оскарження вказаних дій ВДВС.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду, на яке подано апеляційну скаргу, є таким, що не набрало законної сили. Таке рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Станом на дату винесення оскаржуваної позивачем постанови ВДВС від 13.11.2015р. рішення господарського суду Херсонської області від 16.02.2015р. у даній справі набрало законної сили, оскільки перегляд даної справи апеляційним господарським судом було завершено 12.05.2015р. (з дати винесення Одеським апеляційним господарським судом постанови у даній справі), а наказ судовий наказ № 923/1848/14 від 10.03.2015р. про стягнення з відповідача до держбюджету 20 000,00 грн. не був визнаний таким, що не підлягає виконанню. Це власне, підтверджується, й вказаним як у оскаржуваній позивачем постанові ВДВС, а саме, "документ вступив у законну силу (набрав чинності) з 10.03.2015", так і у постанові ВДВС від 11.06.2015р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП 47836787) за цим самим наказом, а саме, "документ вступив у законну силу (набрав чинності) з 11.06.2015".

У оскаржуваній позивачем постанові ВДВС від 13.11.2015р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП 49346450), як і у постанові ВДВС від 11.06.2015р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП 47836787), не вказано способу проведення ВДВС перевірки, якою встановлено, що ухвалою від 23.03.2015р. Одеського апеляційного господарського суду відповідачеві відновлено пропущений строк на оскарження рішення господарського суду Херсонської області від 16.02.2015р у цій справі. ВДВС, власне, не надало суду будь-яких документальних доказів проведення такої перевірки. У оскаржуваній позивачем постанові ВДВС від 13.11.2015р. не вказано й норми закону, яка за таких встановлених ВДВС фактичних обставин, виключає здійснення виконавчого провадження.

Разом з тим, державний виконавець, при винесенні оскаржуваної позивачем постанови, не вжив заходів щодо здійснення перевірки результатів розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду Херсонської області від 16.02.2015р. у даній справі, хоч й, об'єктивно, мав можливість для цього, використовуючи дані загальнодоступного відкритого інтернет-джерела - "Єдиний державний реєстр судових рішень України".

Таким чином, ВДВС не доведено суду наявності фактичних та юридичних підстав для винесення оскаржуваної позивачем постанови ВДВС від 13.11.2015р.

У п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", із змінами та доповненнями, роз'яснено, що за результатами розгляду скарги на дії (або бездіяльність) органу Державної виконавчої служби господарським судом виноситься ухвала, в якій суд або визнає доводи скаржника правомірними і залежно від їх змісті визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Позивач за текстом скарги на дії ВДВС просить суд скасувати постанову від 13.11.2015р. головного державного виконавця ВДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження. З приводу цього суд зазначає, що наслідки як визнання судом постанови ВДВС недійсною, так і скасування судом цієї постанови, є тотожними. В обох цих випадках постанова ВДВС втрачає свою чинність, як в частині встановлених цією постановою фактів, так і в частині висновків цієї постанови, які обґрунтовано наявністю вказаних фактів.

Повернення стягувачеві виконавчого документа, внаслідок (за результатами) винесення ВДВС незаконної постанови у виконавчому провадженні, об'єктивно, є також незаконним (неправомірним).

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм скарга Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на дії відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області при виконанні рішення суду від 16.02.2015р. у даній справі підлягає задоволенню у повному обсязі.

Задовольняючи дану скаргу, суд, разом з тим, констатує, що при пред'явленні до ВДВС до примусового виконання вдруге (згідно заяви від 09.06.2015р. (а.с.114)) та втретє (згідно заяви від 25.08.2015р (а.с.115)) наказу суду № 923/1848/14 від 10.03.2015р. про стягнення з відповідача до держбюджету 20 000,00 грн. позивач (скаржник), об'єктивно, мав можливість повідомити ВДВС про результати розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду Херсонської області від 16.02.2015р. у даній справі (про винесення вказаним апеляційним судом постанови від 12.05.2015р., яким це рішення залишено без змін) та/або мав можливість надати ВДВС, в додаток до заяв позивача від 09.06.2015р. та від 25.08.2015р. копію вказаної постанови від 12.05.2015р. Одеського апеляційного господарського суду, проте, не зробив цього.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

у х в а л и в:

1. Задовольнити скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на дії відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області при виконанні рішення суду від 16.02.2015р. у даній справі.

2. Скасувати постанову від 13.11.2015р. головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП 49346450).

3. Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції Херсонської області по поверненню Херсонському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України наказу № 923/1848/14 від 10.03.2015р. господарського суду Херсонської області щодо стягнення з відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, до держбюджету 20 000,00 грн., після винесення 13.11.2015р. головним державним виконавцем вказаного відділу державної виконавчої служби постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП 49346450).

Повний текст ухвали складено 09.03.2016р.

Суддя К.В. Соловйов