Постановление суда № 55965372, 15.02.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

15.02.2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 642/9622/15-ц

Провадження № 2/642/129/16

15 лютого 2016 року суддя Ленінського районного суду міста Харкова Грінчук О.П. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстроченняи сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви,

встановив:

відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна, звернувся в суд із зустрічним позовом про визнання майна особистою приватною власністю.

Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_2 просить суд визнати за ним право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, тобто позовні вимоги мають майновий характер,а тому у позові повинна бути зазначена ціна позову.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, позивач не надав квитанцію про сплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду від 12.02.2016 року вказану зустрічну позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

15.02.2016 року позивачем до канцелярії суду надана заява, зі змісту якої вбачається, що позивач за зустрічним позовом просить відстрочити сплату судового збору за подання вказаної заяви, обгрунтовуючи своє клопотання тим, що він звернувся до відповідної організації для отримання довідки про вартість спірного майна для сплати судового збору.

Однак у своїй заяві він не зазначає, у який саме спосіб і у які строки буде проведена оцінка вказаного спірного майна.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Виходячи з вказаних положень закону, у суду є право відстрочити чи розстрочити сплату судового збору на визначений строк, лише враховуючи скрутний майновий стан позивача. Інших підстав для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору законом не передбачено.

Крім того, дана дія є правом суду і застосовується у виключних випадках за наявності лише вагомих для цього підстав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору повинно бути відмовлено, оскільки невизначеність часових меж проведення оцінки спірного майна та сплати судового збору може негативним чином вплинути на процесуальні строки розгляду первісного позову у вказаній справі.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: