Постановление суда № 55795948, 09.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2016 року м. Київ К/800/5587/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Пасько Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014

у справі № 816/5346/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Нафтогаз"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів ДФС у Полтавській області.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Альянс-Нафтогаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Будмашпост" за березень, квітень, вересень 2011, за результатами якої складено акт від 07.08.2013 №546/16-01-22-08-12/32689777, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 1187176,11 грн., в тому числі по періодах: за березень 2011 року - 937320,74 грн., за квітень 2011 року - 86379,37 грн., за вересень 2011 року - 163476,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.08.2013 №0001462308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1483970,14 грн., у тому числі 1187176,11 грн. - за основним платежем та 296794,03 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позову, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Будмашпост", на виконання умов договору купівлі-продажу від 03.03.2011 №030302, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими, первинними документами бухгалтерського обліку, зокрема, податковими та видатковими накладними.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за вищевказаними договорами проводились у безготівковій формі, що підтверджується копіями виписок банку.

Перевезення вантажу здійснювалося за рахунок ТОВ "Альянс-Нафтогаз" на підставі договорів перевезення, що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт.

Крім того, на підтвердження факту перевезення, позивачем були надані копії товарно-транспортних накладних.

Придбаний газовий конденсат зберігався в орендованих резервуарах, що підтверджується договором оренди від 04.01.2011, актом приймання об'єктів оренди, актами здачі-прийняття робіт, переліком основних засобів, переданих в оренду.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Альянс-Нафтогаз" за КВЕД займається наступними видами діяльності: 06.10 Добування сирої нафти, 09.10 Надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу, 06.20 Добування природного газу, 41.20 Будівництво житлових та нежитлових будівель.

Так, судами встановлено, що позивач використовував придбаний газовий конденсат для подальшої реалізації ВП "Надежда". Крім того, з придбаного у ТОВ "Будмашпост" газового конденсату ТОВ "Пасінол", на підставі договору про переробку давальницької сировини, виготовлено конденсат газовий стабільний, компонент палива дизельного, залишок кубовий для подальшої реалізації, що також підтверджується відомістю обліку газового конденсату в ємностях, актом виконаних робіт по переробці давальницької сировини, товарно-транспортними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи, що взаємовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, оформлені договором, який не був визнаний в судовому порядку недійсним, а також, підтверджені належним чином оформленими первинними документами, зокрема, податковими накладними, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів ДФС у Полтавській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль