Постановление суда № 55513674, 29.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 січня 2016 року м. Київ К/800/43386/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Маринчак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст.213 КАС України касаційної скарги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі №803/1804/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний рітейл» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив :

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі №803/1804/13-а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2015 року касаційна скарга Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області була залишена без руху у зв'язку з встановленням недоліків у касаційній скарзі, з урахування його продовження ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2015 року, до 19 січня 2016 року, а саме скаржнику необхідно було надати суду копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, а також документ про сплату судового збору у встановленому розмірі.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що органи Державної фіскальної служби звільнені від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції до 01 вересня 2015 року), а також відсутністю у кошторисі видатків на сплату судового збору.

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15.

Отже, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору в порядку та розмірі, встановленому законом для його сплати.

Згідно до ч.3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з підстав не виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2015 року.

Згідно ч.6 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому законом порядку.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити Луцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Волинській області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року у справі №803/1804/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західний рітейл» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого

адміністративного Н.Є. Маринчак

суду України