Приговор № 54567672, 11.12.2015, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6501/15-к

Провадження № 1-кп/204/445/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2015 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді Григоренка Д.Ю.

при секретарі: Кошик Д.Є.

за участю прокурора: Булгакова І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12015040680002082 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 23 грудня 2014 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ст. ст. 75, 76, 104 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 21 жовтня 2015 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену в установленому порядку судимість, повторно вчинив умисний злочин проти власності.

Так, ОСОБА_1 приблизно о 04.50 годин 23 липня 2015 року, знаходячись поблизу будинку № 91 по вул. Робочій у м. Дніпропетровську, реалізуючи свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна, що належить раніше йому незнайомій ОСОБА_2, що виник раптово, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілої, наблизившись до ОСОБА_2 ззаду, вчиняючи злочин повторно, діючи з корисливих мотивів, штовхнув її в спину, внаслідок чого остання втратила рівновагу та впала на землю. Далі ОСОБА_1, перебуваючи в зазначеному місці та в зазначений час, наніс потерпілій ОСОБА_2 декілька ударів деревяною палицею в область верхніх кінцівок.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичного експерта № 3771е від 21 серпня 2015 року були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: гематом обох верхніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Після цього ОСОБА_1, скориставшись тим, що воля потерпілої ОСОБА_2 до вчинення можливого опору подавлена, діючи повторно, з корисливих мотивів, відкрито викрав чуже майно, що належить потерпілій ОСОБА_2, а саме: сумку із замінника шкіри, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4171-15 від 20 серпня 2015 року становить 172,50 гривень, в якій знаходилися мобільний телефон «Nokia-1100», вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4171-15 від 20 серпня 2015 року становить 100 гривень, а також грошові кошти у сумі 230 гривень, а всього на загальну суму 502,50 гривень, після чого зник з місця злочину, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном, тим самим заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на вищевказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю та пояснив, що приблизно о 04.50 годин 23 липня 2015 року він, знаходячись на вул. Робочій у м. Дніпропетровську, знайшов на землі деревяну палицю, довжиною приблизно півметра, яку підібрав собі. В цей момент він побачив раніше незнайому жінку, яка йшла по вул. Робочій, тримаючи у правій руці жіночу сумку. З метою заволодіння майном вказаної жінки, він підбіг до неї ззаду та лівою рукою, в якій він утримував вищевказану деревяну палицю, штовхнув жінку у спину, внаслідок чого жінка впала на землю. Він схопив своєю правою рукою сумку, яку жінка продовжувала тримати у своїй руці, та для того, щоб жінка відпустила з руки сумку два або три рази вдарив деревяною палицею жінку по рукам. Після цього жінка відпустила з руки свою сумку, схопивши яку, він втік з місця злочину та побіг за гаражі в одному з дворів по вул. Робочій. Він оглянув викрадену ним сумку та знайшов там гроші в сумі до 300 гривень, які забрав собі. Мобільного телефону в сумці він не побачив, але допускає, що телефон там дійсно знаходився. Викрадену сумку він викинув у тому ж місці, за гаражами. На вчинення даного злочину його спонукало бажання придбати собі нові кросівки. Перелік та вартість викраденого майна, зазначені в предявленому йому обвинуваченні, він не оспорює. У скоєному кається.

Через канцелярію суду надійшла заява від потерпілої ОСОБА_2, у якій остання зазначила, що не оспорює фактичних обставин за обвинуваченням, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, просить призначити обвинуваченому суворе покарання.

У порядку ст. 349 КПК України судом не допитувалися свідки та потерпіла, а також не досліджувалися письмові докази по кримінальному провадженню.

Оцінюючи зібрані докази по кримінальному провадженню, суд вважає, що вина обвинуваченого в інкримінованому злочині знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставину, що пом'якшує покарання. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено. Вчинений злочин відноситься до категорії тяжких.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий. Як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд враховує його щире каяття.

Оскільки злочин вчинено ОСОБА_1 до постановлення вироку Кіровським районним судом м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2015 року, при призначенні йому покарання суд також керується положеннями ч. 4 ст. 70 КК України та правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, передбаченими в частині першій статті 70 КК України. При цьому суд відзначає, що вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2015 року ОСОБА_1 призначене покарання із застосуванням ст. 71 КК України із врахуванням покарання, призначеного вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2014 року.

З урахуванням вищевикладеного, а також, приймаючи до уваги позицію потерпілої щодо необхідності призначення обвинуваченому ОСОБА_1 суворого покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 неможливе без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк, достатній для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, як самим засудженим, так і іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме 92,40 гривень за проведення судово-товарознавчої експертизи № 4171-15 від 20 серпня 2015 року.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі частин 1 та 4 статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного даним вироком, у вигляді 4 років позбавлення волі, з покаранням, призначеним за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2015 року, у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі, визначити остаточне покарання у вигляді пяти років шести місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню тримання під вартою. Строк відбуття покарання рахувати з 14 серпня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 92 (девяноста дві) гривні 40 (сорок) копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи № 4171-15 від 20 серпня 2015 року на користь держави (Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства Юстиції України, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17, к. 361, код ЄДРПОУ 26238495).

Речові докази: сумку із замінника шкіри, а також мобільний телефон «Nokia-1100», що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, - залишити законному власнику потерпілій ОСОБА_2

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Не пізніше наступного дня надіслати копію вироку потерпілій.

Суддя Д.Ю. Григоренко