Постановление суда № 54048909, 04.12.2015, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6088/15-к

1-кп/405/259/15

УХВАЛА

04 грудня 2015 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:

головуючого судді Лук`янової О.В.

при секретарі Балакан А.С.

за участю:

прокурора Гриник А.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровограді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.05.2015 року за № 42015120050000066 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 408, ч. 4 ст. 407 КК України

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні 04 грудня 2015 року захисником обвинуваченого ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_1 заявлено клопотання про заміну у відношенні його підзахисного запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу. Клопотання мотивовано тим, що обраний відносно його підзахисного запобіжний захід є занадто суворим, оскільки ОСОБА_2 не має на меті уникати кримінальної відповідальності, оскільки вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнає і вважає необхідним довести свою невинуватість. Він має постійне місце проживання, міцні соціальні звязки, одружений, має малолітню дитину, ніколи не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, має виключно позитивні характеристики з місця проживання та навчання, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не значиться. Маючи повну можливість переховуватися, він навіть не намагався це зробити, проводячи час зі своїми рідними та працюючи, щоб мати кошти на лікування дитини, оскільки саме хвороба дитини стала підставою вчинених його підзахисним дій.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника з посиланням на наявність ризиків переховування від суду, впливу на свідків, які ще не допитувалися судом, з мотивуванням перебування обвинуваченого в розшуку під час досудового слідства та тяжкістю покарання, що загрожує останньому в разі встановлення судом його винуватості. Вказав на необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд дійшов наступного.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Кіровограда від 21.08.2015 року було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого в подальшому ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.10.2015 року продовжено до 23 грудня 2015 року включно. Підставою для застосування запобіжного заходу стало наявність ризиків ухилення від слідства та суду, оскільки інкримінований ОСОБА_2 злочин є тяжким та йому загрожує покарання на строк від 5 до 10 років позбавлення волі, окрім того останній переховувався від органів слідства, у звязку з чим був оголошений у розшук; вчинення іншого подібного кримінального правопорушення, оскільки інкримінований злочин є умисним, що підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння.

У відповідності доч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 408, ч. 4 ст. 407 КК України, які відповідно, відносяться до категорії тяжких злочинів, за які йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Одночасно суд враховує, що пункт 1ст. 5 Європейської конвенції з прав людинивизначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до правової позиції Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, слідчому судді, суду при розгляді відповідного питання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним із найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про продовження строку тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема, йдеться про застосування застави), у багатьох випадках навіть не розглядалася.

У відповідності до вимогст. 177 КПК України- метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

Враховуючи відсутність достатніх відомостей про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання у відношенні ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за доцільне продовжити утримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою.

Застосовуючи такий вид запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначенихст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, всі свідки в судовому засіданні не допитані.

Обставини у справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, а ризики, передбаченіст. 177 КПК Українине зменшилися, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.

При цьому, відповідно до ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи, що при продовжені запобіжного заходу в виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2, розмір застави встановлено не було, суд вважає за можливе визначити розмір застави при вирішенні питання продовження тримання під вартою на сьогоднішній день.

Тому, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачуюється, а також беручи до уваги доводи захисника про наявність намірів групи громадських волонтерів внести заставу, суд вважає, що застава в розмірі 25 мінімальних розмірів заробітних плат в сумі 34450 гривень буде достатньою для гарантування виконання обвинуваченим обовязків передбаченихКПК України.

Отже, обвинувачений має постійне місце проживання, знаходиться під вартою понад 3 місяці, обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, у зв'язку з чим враховуючи всі ризики, суд приходить до висновку про доцільність продовження терміну тримання під вартою строком на шістдесят днів із визначенням розміру застави, поклавши на останнього обов'язки відповідно дост. 194 КПК України.

Застосовуючи щодо обвинуваченого ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 182, 183, 194, 197, 201, 202, 331, 372, 369 КПК України КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу задовольнити частково.

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02 лютого 2016 року включно.

Визначити розмір застави ОСОБА_2 у розмірі 25 мінімальних заробітних плат, що складає 34450 (тридцять чотири тисячі чотириста пятдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Кіровоградській області (отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача 26241445, банк отримувача ГУДКСУ у Кіровоградській області, код банку отримувача 823016, р/р 37312014000784; призначення платежу: застава, номер справи, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали), найменування суду, що виніс рішення) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_2, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Кіровоградській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Ленінський районний суд м. Кіровоград. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда О.В.Лук'янова