Постановление суда № 53781391, 26.11.2015, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/3341/15-ц

У Х В А Л А

26 листопада 2015 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Максименко М.С., розглянув заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, третя особа - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Житомирського районного суду Житомирської області перебуває зазначена цивільна справа.

Направленою заявою позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу та третій особі у даній справі вчиняти будь-які дії щодо приватизації земельної ділянки площею 0,025 га, яка межує з ділянкою останньої, адже не вжиття таких заходів, на думку заявника, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проаналізував матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні спрямованої позивачем заяви про забезпечення позову на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існує спір, зокрема, щодо визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким, поміж іншого, третій особі у даній справі надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу для передачі у власність. Нормами процесуального Закону (ЦПК України) передбачено слідуюче. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. ч. 1, 3 ст. 151 Кодексу). Отже, з аналізу змісту названої вище процесуальної норми Закону випливає, що право суду на вжиття/невжиття заходів забезпечення позову у справі є диспозитивним. Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову,який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, зясувавши обсяг та зміст позовних вимог, а також зважаючи на предмет спору, на переконання суду, навіть у разі задоволення даного позову, невжиття судом запропонованих позивачем заходів його забезпечення жодним чином не унеможливить виконання рішення суду чи утруднить його виконання. Керуючись ст. 151 ЦПК України, ПП ВСУ № 9 від 22.12.2006 року, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі відмовити.

Ухвала вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Є.О. Грубіян