№ 5326946, 04.08.2009, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 2-а-725/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 серпня 2009 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Прикіпєлової Л.В.

при секретарі - Браженко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області про визнання дій протиправними в частині відмови в перерахунку пенсії по інвалідності як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про зобов'язання провести такий перерахунок та виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2009 ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до вимог ст. 50 та ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі «Закон») за період з 30.07.2007 р. до 31.03.2009 р. відповідач, як уповноважений орган, зобовязаний був нарахувати та виплатити пенсію по інвалідності, враховуючи розмір мінімальної пенсії за віком, які були встановлені протягом зазначеного періоду, але відповідач відмовився здійснити перерахунок та виплатити пенсію у передбаченому законодавством України розмірі. Тому позивач вважає, що дії відповідача в частині відмови в перерахунку пенсії по інвалідності за період з 30.07.2007 р. до 30.04.2009 р. є протиправними та такими, що порушили права позивача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, дав суду пояснення аналогічні за змістом викладеному в позовній заяві, прохав позов задовольнити.

Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації в особі свого представника позов не визнав, прохав відмовити в його задоволенні, пояснивши, що пенсія позивачу Управлінням ПФ нараховувалась на підставі Постанови КМУ від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено, що розрахунок пенсій (додаткових пенсій), призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться з розміру 19 грн.91 коп. Зазначив, що згідно ст.. 117 Конституції України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України видані ним в межах своєї компетенції, є обов»язковими для виконання. Виконуючи вказану Постанову КМУ, управляння ПФ діяло правомірно.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши належну

оцінку зібраним по справі доказам, прийшов до слідуючого.

Відповідно до наданих позивачем документів, позивач приймав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 16.08.2007 р. та вкладкою НОМЕР_2 категорія 1. Згідно з довідкою Полтавської обласної МСЕК № 0343521 від 30.07.2007 р. позивачу вперше встановлена безстроково друга група інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням позивачем обовязків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС та підтверджується посвідченням інваліда війни ІІ групи серії НОМЕР_3 від 11.09.2007 р. Відповідно до довідки серії МСЕ-В1 № 004168, виданої Міністерством охорони здоровя України, встановлено, що позивач є непрацездатною особою. Позивач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області.

26.03.2009 р. позивач подав заяву вх. № 23/П-02 до відповідача, відповідно до якої вимагав від відповідача провести перерахунок та виплату недоплаченої пенсії по інвалідності (основної державної та додаткової) відповідно до вимог ст. 50 та ст. 54 Закону за період з 30.07.2007 р. до 31.03.2009 р., враховуючи розміри мінімальної пенсії за віком, які були встановлені протягом зазначеного періоду.

Відповідно до листа від 06.04.2009 р. № 23/П-02; 23/П-02/1 відповідач відмовився перераховувати пенсію позивачу, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1, відповідно до якої для порядку обчислення пенсії для осіб 1 категорії у звязку з інвалідністю, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач розраховував пенсії за періоди з 01.07.2007 р. до 30.04.2009 р., виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.

Суд вважає такі дії відповідача протиправними та такими що не відповідають законодавству України виходячи з наступного.

Статтею 49 Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з статтею 50 Закону інвалідам II групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно з статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом II групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 Закону.

Розрахунок пенсії позивачу відповідач здійснив виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" розміру, що становить 19,91 грн.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається «Порядком обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону.

Однак пунктом 2 постанови N 1 від 3 січня 2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 Закону Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Отже, мінімальний розмір пенсії за віком згідно з статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

При виплаті пенсії позивачу, відповідачу необхідно було взяти до уваги вищезазначені обставини, керуватися наступним законодавством України та провести наступні розрахунки пенсії за відповідні періоди з 2007 р. до 2009 р.

Суд вважає, що відповідач зобовязаний провести перерахунок пенсії позивача за період з 01.07.2007 р. до 31.12.2007 р., наступним чином.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у редакції, яка діяла з 28.03.2007 р. розмір прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність за період 01.04.2007 р. 30.09.2007 р. становить 406 грн., з 01.10.2007 р. 31.12.2007 р. становить 411 грн.

При цьому ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 цього Закону з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», збільшений на 1 відсоток згідно із Законом України від 19.12.2007 р. N 489-V, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2007 р. N 749-V, тобто 415 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону у редакції, яка діяла з 09.07.2007 р. до 28.12.2007 р., у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з ст. 50 Закону у редакції, яка діяла з 09.07.2007 р. до 28.12.2007 р. особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Позивач є інвалідом війни у розумінні Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ч. 6 п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції, яка діяла та діє з 09.07.2007 р., інвалідам війни II групи пенсія підвищується на 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ст. 67 Закону, у редакції, яка діяла з 09.07.2007 р. до 28.12.2007 р. у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, загальний розмір пенсії позивачу відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону за період з 01.07.2007 р. до 31.12.2007 р. становить 23240 грн. (415 грн. *8*7 =23240 грн.).

Загальний розмір пенсії позивачу, за шкоду, заподіяну здоровю відповідно до ст. 50 Закону за період з 01.07.2007 р. до 31.12.2007 р. становить 2178.75 грн. (415 грн.*75%*7 = 2178.75 грн.).

Відповідно до ч. 6 п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір пенсії позивача, як інваліду війни, повинен бути підвищеним за період з 01.07.2007 р. до 31.12.2007 р. на 1162 грн. (415 грн. *40%*7).

Отже, загальна сума пенсії, яка підлягала виплаті позивачу відповідачем за період з 01.07.2007 р. до 31.12.2007 р. становила 26580.75 грн.

Відповідач виплатив позивачу за цей період 1884.69 грн., а тому зобовязаний позивачу перерахувати та виплатити пенсію за період з 01.07.2007 р. до 31.12.2007 р. 24696.06 грн. (26580.75 грн. -1884.69 грн.).

Суд вважає, що відповідач зобовязаний провести перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2008 р. до 31.12.2008 р., наступним чином.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» у відповідних редакціях, які діяли з 01.01.2008 р. розмір прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність за період 01.01.2008 р. 31.03.2008 р. становить 470 грн., з 01.04.2008 р. 30.06.2008 р. становить 481 грн.; з 01.07.2008 р. 30.09.2008 р. становить 482 грн.; з 01.10.2008 р. 31.12.2008 р. становить 498 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону у редакції, яка діяла з 01.01.2008 р., у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ст. 50 Закону у редакції, яка діяла з 01.01.2008 р., особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Однак, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 вищезазначені положення ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону, у редакції з 2008 року (зміни до якої внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік») визнані неконституційними, тобто застосуванню підлягають ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону у редакції, яка діяла до 28.12.2007 р.

Таким чином, розмір пенсії позивачу відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону за період з 01.01.2008 р. до 31.03.2008 р. становить 11280.00 грн. (470 грн.*8*3 =11280 грн.).

Загальний розмір пенсії позивачу, за шкоду, заподіяну здоровю відповідно до ст. 50 Закону за період з 01.01.2008 р. до 31.03.2008 р. становить 1057,5 грн. (470*75%*3 = 1057,5).

Відповідно до ч. 6 п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір пенсії позивача, як інваліду війни, повинен бути підвищеним за період з 01.01.2008 р. до 31.03.2008 р. на 564 грн. (470*40%*3).

Отже, загальна сума пенсії, яка підлягала виплаті позивачу відповідачем за період з 01.01.2008 р. до 31.03.2008 р. становила 12901.5 грн. (11280 грн. +1057,5 грн.+564 грн. =12901.5 грн.).

Відповідач виплатив позивачу за цей період 3816.00 грн., а тому зобовязаний позивачу перерахувати та виплатити пенсію за період з 01.01.2008 р. до 31.03.2008 р. 9085.5 грн. (12901.5 грн. - 3816.00 грн. = 9085.5 грн.)

За період з 01.04.2008 р. до 30.06.2008 р. відповідачу необхідно було розраховувати пенсію наступним чином.

Розмір пенсії позивачу відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону за період з 01.04.2008 р. до 30.06.2008 р. становить 11544.00 грн. (481 грн.*8*3 = 11544 грн.).

Загальний розмір пенсії позивачу, за шкоду, заподіяну здоровю відповідно до ст. 50 Закону за період з 01.04.2008 р. до 30.06.2008 р. становить 1082,25 грн. (481 грн.*75%*3 = 1082,25 грн.).

Відповідно до ч. 6 п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір пенсії позивача, як інваліду війни, повинен бути підвищеним за період з 01.04.2008 р. до 30.06.2008 р. на 577,2 грн. (481 грн.*40%*3).

Отже, загальна сума пенсії, яка підлягала виплаті позивачу відповідачем за період з 01.04.2008 р. до 30.06.2008 р. становила 13203.45 грн. (11544 грн. +1082,25 грн. +577,2 грн.)

Відповідач виплатив позивачу за цей період 3905.77 грн., а тому зобовязаний позивачу перерахувати та виплатити пенсію за період з 01.04.2008 р. до 30.06.2008 р. 9297.68 грн. (13203.45 грн. - 3905.77 грн.).

За період з 01.07.2008 р. до 30.09.2008 р. пенсію розраховувати слід наступним чином.

Розмір пенсії позивачу відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону за період з 01.07.2008 р. до 30.09.2008 р. становить 11568.00 грн. (482 грн.*8*3 = 11568 грн.).

Загальний розмір пенсії позивачу, за шкоду, заподіяну здоровю відповідно до ст. 50 Закону за період з 01.07.2008 р. до 30.09.2008 р. становить 1084,85 грн. (482 грн.*75%*3 = 1084,5 грн.).

Відповідно до ч. 6 п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір пенсії позивача, як інваліду війни, повинен бути підвищеним за період з 01.07.2008 р. до 30.09.2008 р. на 578,4 грн. (482 грн.*40%*3).

Отже, загальна сума пенсії, яка підлягала виплаті позивачу відповідачем за період з 01.07.2008 р. до 30.09.2008 р. становила 13228.65 грн. (11568 грн. +1084,5 грн.+578,4 грн.).

Відповідач виплатив позивачу за цей період 4287.60 грн., а тому зобовязаний позивачу перерахувати та виплатити пенсію за період з 01.07.2008 р. до 30.09.2008 р. 8941.05 грн. (13228.65 грн. - 4287.60 грн.).

За період з 01.10.2008 р. до 31.12.2008 р. пенсію розраховувати слід наступним чином.

Розмір пенсії позивачу відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону за період з 01.10.2008 р. до 31.12.2008 р. становить 11952.00 грн. (498 грн.*8*3 = 11952 грн.).

Загальний розмір пенсії позивачу, за шкоду, заподіяну здоровю відповідно до ст. 50 Закону за період з 01.10.2008 р. до 31.12.2008 р. становить 1120,5 грн. (498 грн.*75%*3 = 1120,5).

Відповідно до ч. 6 п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір пенсії позивача, як інваліду війни, повинен бути підвищеним за період з 01.10.2008 р. до 31.12.2008 р. на 597,6 грн. (498 грн.*40%*3).

Отже, загальна сума пенсії, яка підлягала виплаті позивачу відповідачем за період з 01.10.2008 р. до 31.12.2008 р. становила 13670.1 грн. (11952 грн. +1120,5 грн. +597,6 грн.).

Відповідач виплатив позивачу за цей період 4370.60 грн., а тому зобовязаний позивачу перерахувати та виплатити пенсію за період з 01.10.2008 р. до 31.12.2008 р. 9299.5 грн. (13670.1 грн. - 4370.60 грн.).

За період з 01.01.2009 р. до 30.04.2009 р. відповідачу необхідно було розраховувати пенсію наступним чином.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» розмір прожиткового мінімуму для особи, яка втратила працездатність не змінено з 2008 року і становить 498 грн.

Враховуючи, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 вищезазначені положення ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону, у редакції з 2008 року (зміни до якої внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік») визнані неконституційними, застосуванню підлягають ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону у редакції, яка діяла до 28.12.2007 р.

Таким чином, розмір пенсії позивачу відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону за період з 01.01.2009 р. до 30.04.2009 р. становить 15936.00 грн. (498 грн.*8*4 = 15936 грн.).

Загальний розмір пенсії позивачу, за шкоду, заподіяну здоровю відповідно до ст. 50 Закону за період з 01.01.2009 р. до 30.04.2009 р. становить 1494.00 грн. (498 грн.*75%*4 = 1494 грн.).

Відповідно до ч. 6 п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір пенсії позивача, як інваліду війни, повинен бути підвищеним за період з 01.01.2009 р. до 30.04.2009 р. на 796,8 грн. (498 грн.*40%*4).

Отже, загальна сума пенсії, яка підлягала виплаті позивачу відповідачем за період з 01.01.2009 р. до 30.04.2009 р. становила 18226.8 грн. (15936 грн. +1494 грн. +796,8 грн.).

Відповідач виплатив позивачу за цей період 5863.6 грн., а тому зобовязаний позивачу перерахувати та виплатити пенсію за період з 01.01.2009 р. до 30.04.2009 р. 12363.2 грн. (18226.8 грн. - 5863.6 грн.).

Отже загальний розмір недонарахованої та невиплаченої пенсії позивачу за період з 01.07.2007 р. до 30.04.2009 р. становить - 73682.99 грн.

Враховуючи вищезазначені розміри державної та додаткових пенсій, які підлягають сплаті позивачу, станом на дату подачі позовної заяви загальний розмір щомісячної пенсії позивача становить 4556.7 грн. (498 грн.*8)+(498 грн.*75%)+(498 грн.*40%), однак, як видно із довідки відповідача від 14.04.2009 р. № 1247, яка є додатком до листа відповідача, станом на дату подачі позовної заяви позивач отримує щомісячну пенсію у розмірі 1465.90 грн.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст..71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»акта владних повноважень обов»язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що представник відповідача не доказав правомірність своїх дій.

Позиція відповідача ґрунтується на постановах КМУ, які не підтверджують доводи представника відповідача стосовного того, що будь-яким з них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижчого рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.

Обґрунтування відповідачем позиції щодо посилання на постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 та від 28.03.2002 року №374 спростовується приписами пункту 1,6 ст.92 Конституції України, ст.. 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, ч.3 чт.4, п.2 ч.1 ст.8 та п.п.13,16 Прикінцевих положень загального закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов»язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформував правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за соціальними законами. У Рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст..22 Конституції України не допускається.

Суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст..ст.1,3 ч.2 ст. 6, ст..8 , ч.2 ст.19, ст..ст.22,23, ч.1 ст.24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов»язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і ст.. 8 КАС України.

Суд, з огляду на ч.2 ст. 8 КАС України, якою принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зазначає, що Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено у рішеннях суду у справах «Проніна проти України», «Качко проти України».

Також, згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» від 23.02.2006 року рішення Європейського суду з прав людини є обов»язковими для виконання Україною відповідно до ст.. 46 Конвенції. Згідно ст.. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 22, 50 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп від 09.07.07 року та за № 10-рп від 22.05.2008 року, ст.ст. 2, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ст.. 54 Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 14, 18, 71, 94, 9899, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області протиправними в частині відмови перерахувати ОСОБА_1 (місце проживання якого: АДРЕСА_1, п.і. НОМЕР_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5) пенсію відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у редакції, яка діяла до 28.12.2007 р. та яка підлягає застосуванню у зв'язку з визнанням Конституційним Судом України неконституційними зміни, які були внесені до цих статей Закону з 28.12.2007 та ч. 6 п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у відповідності до розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного для відповідної категорії населення в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

3. Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області провести перерахунок пенсії на користь ОСОБА_1 (місце проживання якого: АДРЕСА_1, п.і. НОМЕР_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5) у відповідності із ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка діяла до 28.12.2007 р. та яка підлягає застосуванню у зв'язку з визнанням Конституційним Судом України неконституційними зміни, які були внесені до цих статей Закону з 28.12.2007 та ч. 6. п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного для відповідної категорії населення в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, за період з 01.07.2007 р. до 31.05.2009 р.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області (місцезнаходження: 39000, місто Глобине, Полтавської області, вулиця Леніна, 271; код ЄДРПОУ: 22534541) на користь ОСОБА_1 (місце проживання якого: АДРЕСА_1, п.і. НОМЕР_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5) 73682.99 грн. (сімдесят три тисячі шістсот вісімдесят дві гривні девяносто девять копійок) невиплачена пенсія за період з 01.07.2007 р. до 30.04.2009 р. внаслідок протиправних дій Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області.

4. Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області (місцезнаходження: 39000, місто Глобине, Полтавської області, вулиця Леніна, 271; код ЄДРПОУ: 22534541) нараховувати та виплачувати пенсію на користь ОСОБА_1 (місце проживання якого: АДРЕСА_1, п.і. НОМЕР_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5) у відповідності із ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка діяла до 28.12.2007 р. та яка підлягає застосуванню у зв'язку з визнанням Конституційним Судом України неконституційними зміни, які були внесені до цих статей Закону з 28.12.2007 та ч. 6. п. 27 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного для відповідної категорії населення в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше ніж 4556.7 грн. (чотири тисячі пятсот пятдесят шість гривень сім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ Л.В.ПРИКІПЄЛОВА