Постановление суда № 52183874, 06.10.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/6604/15

Головуючий 1 інстанції - Ященко С.О.

Справа № 641/3208//15-ц Доповідач - Гуцал Л.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів - Піддубного Р.М., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря - Гребенщикової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові виділений матеріал по цивільній справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання наступного набувача іпотекодавцем та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

встановила:

Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 10 серпня 2015 року задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Укрсоцбанк» про витребування доказів - суд витребував з Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції інформацію про нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі представник відповідача - ОСОБА_2 просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання відмовити. Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Зазначає, що оскаржуваною ухвалою було порушено конституційні права ОСОБА_1 та вимоги Закону України «Про захист персональних даних».

До суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, будь-яких заяв чи клопотань не надали.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Комінтернівського районного суду м.Харкова знаходиться цивільна справа за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про визнання наступного набувача іпотекодавцем та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскаржуваною ухвалою за клопотанням позивача було витребувано докази щодо наявності у відповідача нерухомого майна.

Мотивуючи ухвалу суд, з посиланням на ст.137 ЦПК України зазначив, що отримання відомостей про нерухоме майно, зареєстроване за відповідачем ОСОБА_1, має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Такий висновок не можна визнати правильним.

Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, у заяві про витребування доказів має бути зазначено які обставини може підтвердити цей доказ.

Позивач, мотивуючи клопотання послався лише на Закон України «Про мораторійна стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та на неможливість отримання ним інформації щодо наявного у відповідача нерухомого майна.

Разом з тим, клопотання не містить обґрунтування, які ж обставини має підтвердити цей доказ.

З журналу судового засідання вбачається, що при вирішенні клопотання був присутній представник відповідача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що він заперечував проти витребування інформації щодо нерухомого майна відповідача без згоди на то останнього, та зазначав, що у ОСОБА_1 є інше житло.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Крім того, з огляду на предмет спору, наявність чи відсутність у відповідача у власності іншого нерухомого майна не впливає на розгляд справи по суті.

Слід зазначити і те, що поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).

Оскільки вказаний Закон «Про мораторій» не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.

Саме до цього зводяться правові висновки, викладені в Постанові Верховного суду Укораїни від 27 травня 2015 року (№ 6-57цс15), які відповідно до положень ст.360.7 ЦПК України, є обов'язковими для виконання.

За таких обставин ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Керуючись ст.303, ч.2 п.2 ст.307, ч.1 п.2 ст.312, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2015 року скасувати.

У задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про витребування доказів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді