№ 4929416, 31.08.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

31 серпня 2009 р.                                                                                    Справа № 2-а-2727/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,

При секретарі судового засідання:   Мороз Вікторії Валентинівні   

За участю представників сторін:

позивача      :   Їжаківський  О.В., за дорученням № 01-08/1215 від 10.07.2009 року

відповідача :   не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні  матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,м. Вінниця  

до:   Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікаріс", м. Жмеринка 

про: стягнення 9236 грн.                                      

                                                  Обставини справи:

Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів  подано позов   до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікаріс", м. Жмеринка про  стягнення 9055 грн. адміністративно-господарських санкцій та 181 грн. пені за невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів у 2008 році .

Позов мотивовано тим, що в порушення ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів” відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в зв’язку з чим зобов’язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі встановленому чинним законодавством. 

Ухвалою суду  від 5 червня  2009 року  за  згаданим позовом порушено провадження у справі № 2-а-2727/09/0270 та призначено  її до розгляду в судовому засіданні  на 3 липня 2009 року. В зв’язку із неявкою відповідача в судове засідання, розгляд справи неодноразово відкладався, в останнє до 31 серпня  2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні 31.08.2009 року позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив їх  задовольнити.

Представник  відповідача  в судові засідання не з’явився, вимог суду щодо надання  необхідних для розгляду справи доказів не виконав, хоча судом було вжито всіх відповідних заходів для забезпечення його участі в судовому засіданні, шляхом направлення відповідачу рекомендованими листами ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі та  судових повісток. Відповідно до статті 122 КАС України адміністративна  справа  має  бути  розглянута  і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи наведене, а також те, що розгляд справи відкладався, а відповідач в судові засідання  жодного разу не з’являвся, а тому, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень  статті 128 КАС України, якими, зокрема, передбачено, що неприбуття  в  судове  засідання   без   поважних   причин представника сторони  або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи  по суті.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ :

Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, —у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною 5 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 8 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Як вбачається із  поданого ТОВ "Вікаріс" звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік форми № 10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві в 2008 році становила 20 осіб, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, встановлених згідно нормативом складає 1.  Середньорічна заробітна плата  на підприємстві відповідача за 2008 рік становила 9055 грн.  Сума штрафних санкцій  за нестворення 1-го робочого місця для інвалідів згідно вищевказаною нормою самостійно  розрахована відповідачем, що склала -   9055 грн. 

Таким чином, як слідує зі Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік  ТОВ "Вікаріс" не було створено жодного робочого місця для інвалідів та самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції, в зв’язку з чим пред’явлено позов до суду.  

В  листі Жмеринського міськрайонного центру зайнятості № 06-13/1171 від 13.05.2009 р, зокрема, зазначено, що на протязі 2008 року від ТОВ "Вікаріс"  не надходило інформації про вакансії (звіт за ф.3-ПН) для осіб з обмежиними фізичними можливостями-інвалідів. 

Статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України”передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 КАСУ). 

Доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів проведення розрахунків відповідач суду не надав.

За сукупності наведених обставин, враховуючи те, що відповідач не забезпечив встановленого нормативу  робочих місць, призначених для працевлаштування  інвалідів, не проінформував  центр зайнятості, самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції у строки встановлені Законом,  суд приходить до висновку що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.  19, 20  Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” та  ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю  “Вікаріс”,  вул. Франка, 72/23, м. Жмеринка, Вінницька область, 23100, (банківські реквізити: р/р 26006300015001, Вінницька філія АКБ “Форум”, МФО 302816, код ЄДРПОУ 34671489) на користь  Вінницького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, Пирогова, 135 А, м. Вінниця, 21100 ( одержувач:  Держбюджет м. Жмеринка,  р/р 31210230700006, код ЄДРПОУ 34701261, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної  класифікації 50070000,  призначення платежу "Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік") 9055 грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій  та 181 грн. 00 коп. - пені.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:  01.09.09 

Суддя                                                                     Воробйова Інна Анатоліївна