№ 49082319, 17.02.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/244/2011

17 лютого 2011 року 13год. 38хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Холод Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Зубілевич К.М.,

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Рівненському районі за участю прокуратури Рівненського районудо Відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш" про стягнення заборгованості , -ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Рівненському районі звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості - утриманого, але не перерахованого податку з доходів фізичних осіб в сумі 535184,62 грн. У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримав, з підстав викладених у позові. Пояснив суду, що оскільки, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачено подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ), який не є податковою декларацією, то податковий борг у таких платників податків виникає лише у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати відповідної суми податкового зобовязання, нарахованого органом державної податкової служби за актом документальної перевірки та узгодженого відповідно до чинного законодавства. Посилаючись в обґрунтування своїх вимог на п.3.2.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зазначив, що субєкти господарювання, які виплачують громадянам доходи, зобовязані утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, тобто повинні самостійно визначати суму податкового зобовязання з податку, який вважається бюджетним фондом. При цьому, вказує, оскільки специфіка оподаткування податком з доходів фізичних осіб не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків сум нарахованого та сплаченого податку і строків їх подання, то положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема щодо узгодження податкового зобовязання, щодо позасудового порядку стягнення податкового боргу на податок з доходів фізичних осіб не поширюються. Просить позов задовольнити.

У розгляд справи вступив за власною ініціативою прокурор Рівненського району. В судовому засіданні представник прокуратури Рівненського району правову позицію податкової інспекції підтримав, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Представник відповідача в письмових запереченнях та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, позов не визнав. Ввважає його таким, що не підлягає до задоволення, так як ДПІ в Рівненському районі не було вчинено заходи щодо стягнення заборгованості згідно з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 р. (в редакції чинній до 31.12.10 р.). В звязку з цим просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Рівнесільмаш»зареєстроване юридичною особою, відомості про яку 10.09.2004 р. включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. З 27.07.1995 року відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Рівненському районі.

З 31.08.2010 р. по 24.09.2010 р. Державною податковою інспекцією в Рівненському районі (далі, - ДПІ в Рівненському районі) проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Рівнесільмаш»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2010 року, за результатами якої було складено акт № 591/98/23-141/00728380 від 30 вересня 2010 р.

Згідно висновків даного акта відповідач в порушення підпунктів 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.2003 р. (із змінами та доповненнями) утримав у джерела виплати та не сплатив до бюджету податок з доходів фізичних осіб станом на 30.06.2010 р. в сумі 535184,62 грн.

Судом встановлено, а представниками сторін і прокурором не заперечується, що сума заборгованості становить 535184,62 грн.

15.10.2010 року ДПІ в Рівненському районі надіслало на адресу відповідача претензію № 18860/17-238 на суму 535184,62 грн., яку останній отримав 19.10.10 р.

На момент розгляду справи судом заборгованість перед бюджетом на загальну суму 535184,62 грн. відповідачем не погашено.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6-9), копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.10), копією акта перевірки № 591/98/23-141/00728380 від 30.09.2010 р. (а.с.11-56), копією додатка № 1 до акта перевірки розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум прибуткового податку (а.с.57), копіями карток особового рахунку (ф.15) станом на 30.06.10 р., на 31.12.09 р., на 31.12.08 р. (а.с.58,59,60-61), копією претензії від 15.10.10 р. № 18860/17-238 (а.с.62), копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.63), копіями податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) за II квартал 2010 р. (а.с.64-73), за I квартал 2010 р. (а.с.74-83), за IV квартал 2009 р. (а.с.84-92), за III квартал 2009 р. (а.с.93-102), за II квартал 2009 р. (а.с.103-112), за I квартал 2009 р. (а.с.113-123), за IV квартал 2008 р. (а.с.124-134), за III квартал 2008 р. (а.с.135-145), за II квартал 2008 р. (а.с.146-153).

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-IV від 22.05.2003 р. (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 889) обєктом оподаткування резидента податком з доходів фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний доход, який відповідно до підпункту 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 цього ж Закону включає доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до 17.1. ст. 17 вищезазначеного Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи). Працедавець - юридична особа, яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обовязки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обовязки, передбачені законами (положення п. 1.17 ст. 1 Закону № 889 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

В абзаці першому п. 1.15 ст. 1 вищезазначеного Закону міститься визначення терміну «податковий агент», зокрема, як юридичної особи, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязана нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Враховуючи те, що працедавець зобовязаний нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, від імені та за рахунок такої фізичної особи (платника податку), вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону, то він має статус податкового агента відносно своїх найманих працівників.

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Закону № 889 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобовязані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

Форма такого податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форми № 1ДФ) разом із Порядком заповнення та подання податковими агентами такого податкового розрахунку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003 р. за N 960/8281.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає, зокрема податки і збори (обовязкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, податок з доходів фізичних осіб відноситься до загальнодержавних податків.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2181) визначений спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює, зокрема порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Таким чином, самостійне узгодження податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, визнання узгодженого податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, несплаченого протягом граничних строків, податковим боргом та погашення податкового боргу здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону №2181 визначено, що під терміном «податкова декларація», «розрахунок»розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Аналіз положень Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451, зокрема п. 2.1, п. 3.1, свідчить, що розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), подається податковими агентами до податкового органу в строки, передбачені в Законі України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»для подачі податкової декларації за календарний квартал (підпункт «б» підпункту 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону), і він містить в собі дані про нарахований і утриманий податок та суму, яка фактично підлягає сплаті до бюджету.

Відтак, розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), за своє суттю є податковою декларацією, розрахунком в розумінні Закону №2181.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено і представником позивача та прокурором не заперечується, що відповідачем подавались до податкового органу розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) з дотриманням вимог законодавства, однак ним не було сплачено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 535184,62 грн.

Згідно з абз.1 п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Отже, відповідачем були узгоджені суми податку з доходів фізичних осіб, визначені в розрахунках за формою № 1ДФ, як суми, які підлягають сплаті до бюджету.

Відповідно до пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач податковий борг по податку з доходів фізичних осіб в сумі 535184,62 грн. не сплатив.

Відповідно до абзацу першого підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) наслідком несплати узгодженої суми податкового зобовязання в установлені строки є прийняття податковим органом податкових вимог.

Підпунктом 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 вищезазначеного Закону встановлено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. Обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Закон № 2181 не встановлює будь-яких винятків щодо порядку погашення зобовязань по податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»несплата узгодженої суми податкового зобовязання в установлені строки тягне за собою процедуру стягнення податкового боргу.

Всупереч цьому, встановивши при перевірці, що платник податку самостійно узгодив суму податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб шляхом подання відповідних податкових розрахунків встановленої форми, але не сплатив таку суму в установлені законом строки, ДПІ в Рівненському районі не дотрималася процедури стягнення податкового боргу і не надіслала відповідачу першу та другу податкові вимоги у відповідності до вимог п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181.

Посилання позивача на п.3.2.1 ст. 3 Закону України № 2181 судом до уваги не беруться, оскільки вказаний пункт лише дає визначення поняття бюджетного фонду, на кошти якого не може бути накладено стягнення, в той час коли податковою інспекцією заявлено позов про стягнення заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позивач не виставивши відповідачу вимоги про сплату боргу, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачений законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Однак, позивач не довів обґрунтованості своїх вимог, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Державній податковій інспекції у Рівненському районі в задоволенні позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства "Рівнесільмаш" про стягнення заборгованості з податку з доходів фізичних осіб в сумі 535184,62 грн. - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ткачук Н.С.

Постанова складена в повному обсязі 21.02.11р.