№ 49082317, 17.02.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/237/2011

17 лютого 2011 року

11год.55хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Холод Т.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції

до

Селянського (фермерського) господарства "Прогрес"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Дубенська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Прогрес" про стягнення заборгованості на загальну суму 1250,88 грн., в тому числі: штрафні санкції з податку на додану вартість в сумі 503,88 грн. та податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, з урахуванням штрафних санкцій, на загальну в суму 747 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав письмове клопотання, яким повідомив, що позовні вимоги підтримує та просить розгляд справи провести без його участі.

Відповідач повторно не забезпечив участі повноважного представника в судовому засіданні. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.04.2001 року державним реєстратором Дубенської районної державної адміністрації Рівненської області відповідача було зареєстровано як юридичну особу.

Станом на 27 грудня 2010 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 1250,88 грн.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість в сумі 503,88 грн. виникла на підставі:

податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000151650/0 від 11.06.2010 р. на суму 510 грн., складеного на підставі акта перевірки №038/1650/31471042 від 11.06.2010 р.;

та переплати в сумі 6,12 грн.

Заборгованість відповідача по податку з власників транспортних засобів в сумі 747 грн. виникла на підставі:

поданого відповідачем до податкової інспекції розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на 2010 рік - за ІІ-ІІІ квартал 2010 року по терміну сплати відповідно до 15.07.2010 р. та до 15.10.2010 р. на загальну суму 577 грн.

податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0007641750/0 від 14.05.2010 р. на суму 170 грн., складеного на підставі акта перевірки №528 від 11.05.2010 р.

На момент розгляду справи судом заборгованість перед бюджетом на загальну суму 1250,88 грн. відповідачем не погашено.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.5), копією довідки статистики про включення відповідача до ЄДРПОУ (а.с.7), копією статуту СФГ "Прогрес" (а.с.9-10), копією розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на 2010 рік (а.с.12), копією податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0007641750/0 від 14.05.2010 р. (а.с.13), копією фіскального чеку (а.с.14), копією податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000151650/0 від 11.06.2010 р. (а.с.15), копіями першої та другої податкових вимог відповідно №1/6 від 21.01.2010 року та №2/13 від 26.02.2010 року, з відмітками про вручення відповідачу (а.с.16,17), копією акту перевірки про порушення податкового законодавства №038/1650/31471042 від 11.06.2010 р. (а.с.28), копією акта перевірки №528 від 11.05.2010 р. (а.с.29).

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного до 31.12.2010р.) встановлено, що податок на додану вартість та податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів належать до загальнодержавних податків і зборів і справляються на всій території України.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. за № 2181-III із змінами і доповненнями (далі, - Закон № 2181) (чинного до 31.12.2010р.) податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Таким чином, податкові зобов'язання з податку з власників транспортних засобів в сумі 577 грн. визначені відповідачем самостійно в поданому до податкового органу податковому розрахунку є узгодженими, а тому підлягають сплаті.

Згідно з п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Всупереч цьому, відповідач не сплатив узгоджені податкові зобов'язання в сумі 577 грн.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закон № 2181 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Як вбачається з актів перевірки №038/1650/31471042 від 11.06.2010 р., №528 від 11.05.2010 р. та винесених на підставі них податкових повідомлень - рішень форми "Р" відповідно №0000151650/0 від 11.06.2010 р., №0007641750/0 від 14.05.2010 р. за порушення встановлених строків подання податкових декларацій з податку на додану вартість: за лютий, березень, квітень 2010 року по строку подання відповідно 22.03.2010 р., 20.04.2010 р. та 20.05.2010 р. (фактично податкові декларації за лютий, березень, квітень 2010 року подано 08.06.2010 р.); за порушення встановлених строків подання розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, по строку подання до 01.03.2010 р. (фактично подано 28.04.2010 р.) податковим органом відповідачу було визначено суми штрафних санкцій у розмірі: 510 грн. - з податку на додану вартість та 170 грн. - по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів (10х17х3=510; 10х17=170).

Відповідно до п. 4.2.1. п.4.2 ст. 4 Закону № 2181 якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з даними документообігу Рівненського окружного адміністративного суду Селянське (фермерське) господарство "Прогрес" в судовому порядку повідомлення-рішення форми "Р" №0000151650/0 від 11.06.2010 р., №0007641750/0 від 14.05.2010 р. про застосування штрафних санкцій не оскаржувало. Відтак, сума штрафних санкцій в розмірі 673,88 грн. є узгодженою і підлягає сплаті.

У відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного до 31.12.2010р.) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Крім того, п.17.3. ст.17 Закону № 2181 встановлено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.

На час розгляду даної справи судом відповідач не сплатив заборгованість по узгодженому податковому зобов'язанню в сумі 577 грн. та по штрафних санкціях на загальну суму 673.88 грн., всього в сумі 1250,88 грн.

Відповідно до п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції мають право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За наведених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості на загальну суму 1250,88 грн. підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Прогрес" податкову заборгованість на загальну суму 1250,88 грн., а саме до: Державного бюджету України - податок на додану вартість в сумі 503,88 грн.; до місцевого бюджету Тараканівської сільської ради - податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, з урахуванням штрафних санкцій, на загальну суму 747 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ткачук Н.С.