№ 4881090, 14.07.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-2347/2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2008 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Добрянського В.В.

при секретарі - Євхименко М.В.

за участі прокурора - Демидок Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м.Прилуки до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,-

встановив:

Позивач - Прилуцький міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з СПД-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості по внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 224,82 грн.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлялася, в судове засідання не з'явилася, заперечень проти позову не подала. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних в справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, щоОСОБА_1 включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5) Згідно п.3 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок) підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та відповідно до п.1 ст.14 цього Закону є страхувальниками. Відповідно до ч.3 ст.15 цього Закону страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Відповідач зареєстрована як платник страхових внесків в управлінні ПФ України в м.Прилуки з 12.06.1998 року (а.с.7).

За період з 01.01.2005 по 31.03.2005 року відповідач працювала на спрощеній системі оподаткування (фіксований податок).

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Позивачем було проведено розрахунок сум страхових внесків щодо відповідача, які не надійшли на рахунок позивача, але зараховуються в складі фіксованого податку за результатами підприємницької діяльності за період з 01.01.2005 по 31.03.2005 року та складено акт-розрахунок №921 від 28.01.2008 року, в якому зазначено, що відповідач зобов'язаний сплатити 224,82 грн. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вказаний період (а.с.8).

Відповідно до абз.2 п.5.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління ПФ України від 19.12.2003 р. №21-1 платник страхових внесків повинен здійснити остаточний розрахунок за звітний рік до 1 квітня наступного року на підставі даних поданої звітності. Таким чином, відповідач повинен був сплатити відповідні суми страхових внесків за 1 квартал 2005 року до 1 квітня 2006 року, але не виконав цього обов'язку. У зв'язку з цим 07 березня 2008 року відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу за №Ф-1251 (а.с. 10). Дана вимога про сплату заборгованості була отримана відповідачем 13.03.2008 року, але сума вказана в ній сплачена не була.

У відповідності з вимогами ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (прож. АДРЕСА_1, ідентифікаційний кодНОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Прилуки на р/р 2560230301272 в Прилуцькому відділенні №221 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 353154, код 14241463 заборгованість по страховим внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 224,82 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.