Постановление суда № 48738910, 19.08.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

19 серпня 2015 року Справа № 915/931/15

м. Миколаїв

Суддя Фролов В.Д., розглянувши матеріали заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду

за позовом Публічного акціонерного товариства КРЕДОБАНК,

79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78,

поштова адреса: ОСОБА_2,

04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, БЦ Іллінський, 10 підїзд, 6 поверх

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

54053, АДРЕСА_1,

про стягнення 21627 грн. 56 коп.

за участю представників сторін

від стягувача: представник не зявився

від боржника (заявника): ОСОБА_3

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.06.2015 по справі №915/931/15 позов ПАТ «КРЕДОБАНК» задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1 заборгованість в сумі 21627 грн. 56 коп. та 1827 грн. 00 коп. судового збору.

На виконання зазначеного рішення 17.07.2015 року видано наказ.

10 серпня 2015 року до господарського суду надійшла заява від ФОП ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 30.06.2015 по справі №915/931/15 на 5 років із виплатою щомісячних платежів в рівних частинах по 390 грн. 91 коп.

В обґрунтування заяви ФОП ОСОБА_1 посилається на важке матеріальне становище та зазначає, що її дохід за перші сім місяців 2015 склав приблизно 3835,29 грн. на місяць. Для провадження своєї господарської діяльності вона орендує торгове місце, оплачує електроенергію, вивезення твердих побутових відходів, послуги з охорони рибного павільйону, єдиний податок. Крім того, сплачує комунальні платежі за місцем проживання. А також, має зобовязання по сплаті кредитів.

Ухвалою господарського суду від 11.08.2015 розгляд заяви призначено на 19.08.2015.

У судову засіданні представник боржника заяву підтримав в повному обсязі.

Представник стягувача повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали заяви та заслухавши пояснення представника боржника, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Таку заяву слід розглядати за правилами ГПК України..

Відповідно до п. 7.2.Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, звертаючись із заявою в порядку ст. 121 ГПК України, заявник повинен подавати докази на її обґрунтування.

Посилання відповідача на скрутне фінансове становище, наявність укладених кредитних договорів та зобов'язання щодо сплати кредитних коштів, судом визнані як такі, що не можуть свідчити про обґрунтованість розстрочення виконання рішення суду, враховуючи наявність у відповідача договірних відносин з іншими контрагентами і зобов'язання відповідача за іншими договорами, не звільняє його від виконання рішення суду. При цьому, наявність у відповідача зобов'язань по сплаті кредиту за іншим договором, не є винятковою обставиною для розстрочення виконання рішення суду.

Крім цього, відомості про дохід відповідача (книга обліку доходів) не є підставою для розстрочки виконання рішення суду, оскільки не можуть свідчити про відсутність коштів на рахунках у відповідача та про неможливість чи утруднення виконання рішення суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказані в заяві підстави для розстрочки виконання судового рішення, не є тими виключними обставинами, які надають підстави для розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, всупереч положенням статті 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, заявник під час вирішення питання про можливість розстрочки виконання рішення суду не надав доказів, які підтверджують відсутність коштів.

У відповідності до п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України не вважаються обставинами, які звільняють боржника від відповідальності, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Крім цього, відповідачем не обґрунтовано належними і допустимими доказами адекватності строку надання розстрочки і не вказано жодних фактичних даних, які б свідчили, що фінансовий стан відповідач дозволятиме виконати рішення суду.

Судом при розгляді заяви також враховано розмір та строки наявності заборгованості, ступінь вини відповідача у виникненні спору та майнові інтереси позивача у справі, які значним чином порушуються внаслідок невиконання рішенням суду.

Проаналізувавши заяву про розстрочку виконання рішення, враховуючи те, що заявником не надано суду доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк та наявності виняткового випадку, а саме доказів наявності тяжкого фінансового стану боржника, загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а також не надано доказів, які б підтверджували фактичну можливість виконання рішення у строки, зазначені у графіку розстрочки, суд вважає заяву про розстрочку виконання рішення необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Слід зазначити, що надання розстрочки та відстрочки, у тому числі зміну способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на позицію Пленуму Вищого господарського суду країни, викладену в зазначеній вище постанові №9, відповідно до якої право заявника на повторне звернення із заявою про розстрочку виконання рішення не обмежується, якщо вона вже розглядалася судом відповідно до п.7.1 зазначеної постанови Пленуму.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 30.06.2015 по справі № 915/931/15.

Суддя В.Д. Фролов