№ 4819084, 09.07.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Мішиєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Господарського суду Миколаївської області від 11 червня 2008 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Игдем» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Игдем» звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення рішення від 21.02.2008 року за № 0000172301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 295 278 грн., застосування штрафної санкції у сумі 80 914 грн., а всього 376 192 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що грошові кошти, на операції з якими відповідачем визначене оскаржуване податкове зобов'язання, отримані за договором пайової участі у фінансуванні будівництва житлового будинку та є дольовими внесками пайщиків. Тобто кошти залучені позивачем по цивільно - правовим угодам, що не передбачають передачі права власності та відповідно до п.п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» такі грошові кошти не включаються до валового доходу позивача. За такого застосування відповідачем до таких операції з борговими зобов'язаннями положень п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на думку позивача, є протиправним.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 11 червня 2008 року позовні вимоги задоволено та суд постановив скасувати податкового повідомлення рішення від 21.02.2008 року за № 0000172301/0.

Судові витрати суд присудив на котись позивача.

Не погоджуючись з рішенням відповідачем подана апеляційна скарга в якій зазначається , що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що суд не прийняв до уваги, що податкове зобов'язання визначене позивачу не пов'язане з діяльністю щодо операції з борговими зобов'язаннями. Так кошти отримані від пайових внесків використовувалися не на будівництво житлового комплексу, а на придбання нерухомого майна (спрямовувалися на погашення кредиту та відсотків за кредит на придбання такого майна), що є підставою вважати такі кошти доходом, отриманим з інших джерел, який відповідно до п.п. 4.1.6. п. 4. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» повинен бути включеним до валових доходів.

 В зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та прийняття нового рішення по відмову в задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія судів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що відповідачем здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2004 року по 30.09.2007 року за результатами якої 11.02.2008 року складений акт перевірки № 402/23-300-19301655.

На підставі зазначеного акут перевірки відповідачем прийняте оскаржуване податкового повідомлення рішення від 21.02.2008 року за № 0000172301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 295 278 грн., застосування штрафної санкції у сумі 80 914 грн., а всього 376 192 грн.

Під час перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заниження валових доходів на 1 181 112 грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив того, що позивач здійснює будівництво житлового комплексу по вул. АДРЕСА_1, в тому числі й за рахунок дольових внесків пайщиків, отриманих позивачем у перевіряємий період в сумі 9 909 939 грн. Порядок оподаткування таких операції встановлений п.п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідно до якого такі кошти не включаються до валового доході і не підлягають оподаткуванню податком на прибуток.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача, що частина отриманих позивачем дольових внесків пайщиків в сумі 1 181 112 грн. були спрямовані не на будівництво житлового комплексу, а на придбання нерухомого майна, що є підставою вважати такі кошти доходом, отриманим з інших джерел, який відповідно до п.п. 4.1.6. п. 4. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та повинні бути включеними до валових доходів. При цьому суд виходив з того, що п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не регулює порядок оподаткування операції, пов'язаних з залученням грошових коштів юридичних та фізичних осіб по цивільно - правовим угодам, що не передбачають передачі права власності.

Також суд першої інстанції виходив з того, що на час перевірки будівництво зазначеного житлового комплексу не завершено, тобто відсутні підстави для визначення доходу позивача від здійснення ним будівництва.

За такого суд першої інтенції визначив безпідставним збільшення об'єкту оподаткування та визначення зобов'язання по податку на прибуток підприємств.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так позивач здійснює будівництво житлового комплексу по вул. АДРЕСА_1, яке проводиться на підставі договору на пайову участь у фінансуванні будівництва та порядок оподаткування таких операції встановлений п.п. 7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У перевіряемий податковим органом період позивач спрямував кошти отримані як пайові внески на будівництво в розмірі 1 181 112 грн. на погашення тілу та відсотків по кредиту на придбання нерухомого майна за іншою адресою, отримання якого не пов'язане з вказаним будівництвом, тобто залучені кошти для інших, ніж будівництво, потреб. Тобто позивач фактично отримував дохід, у вигляді дольових внесків сплачених на виконання умов договору на пайову участь у фінансуванні будівництва житлового комплексу по вул. АДРЕСА_1, який в порушення вимог п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відображався як такій у податковій звітності, що призвело до заниження позивачем валового доходу за 2007 рік.

За такого колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення рішення від 21.02.2008 року за № 0000172301/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 295 278 грн., застосування штрафної санкції у сумі 80 914 грн., а всього 376 192 грн. є обґрунтованим та прийняте податковим органом з додержанням вимог передбачених ч. 3 ст. 2 КАС України.

Таким чином, суд першої інстанцій при вирішені справи допустив порушення норм матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205 КАС України, колегія судів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва - задовольнити.

Постанову Господарського суду Миколаївської області від 11 червня 2008 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Игдем» до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про скасування податкового повідомлення рішення - скасувати та прийняти по справі нову постанову якою в задоволені позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя:

Судді: