Решение № 4808193, 09.07.2008, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рішення

Іменем України

"09" липня 2008 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Худякова A.M. ,

суддів Франовської К.С., Косигіної Л.М. ,

при секретарі судового засідання Забеліній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 19 травня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочину - договору дарування квартири удаваним, визнання укладеним договору купівлі-продажу, визнання права власності на 1/2 частину квартири, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у липні 2003 року він за письмовим дорученням від імені ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_6 нотаріально посвідчений договір дарування квартири АДРЕСА_1. Вказана квартира на момент дарування належала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину. Після раптової смерті у лютому 2007 року його цивільної дружини ОСОБА_6 її спадкоємцям - ОСОБА_2, ОСОБА_4 та неповнолітньому ОСОБА_3 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що при укладанні договору дарування квартири він спільно з ОСОБА_6 (з якою перебував у цивільному шлюбі) приховав договір купівлі-продажу цієї квартири позивач просив задовольнити позовні вимоги та визнати його стороною за цією угодою.

Справа № 22ц/1266

Головуючий в суді 1 інст. Стратович О.В.

Категорія 21

Доповідач Худяков A.M.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 19 травня 2008 року позов задоволено частково. Визнано удаваним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 05.07.2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідчений державним нотаріусом Олевської районної нотаріальної контори та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за №1155151. Визнано такою, що відбулася угода купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладена між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Визнано за позивачем ОСОБА_5 право спільної сумісної власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1

Визнано частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, які були видані 10.09.2007 року державним нотаріусом Олевської районної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4 -кожному на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, зареєстровані в єдиному Державному реєстрі за №№1611, 1607, 1609, відповідно свідоцтва - НОМЕР_1; НОМЕР_2, НОМЕР_3.

Стягнуто з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ТУ ДСА України в Житомирській області на р/р 31217259700460 в ГУ ДКУ у Житомирській області Код КЗПО 20413477 МФО 811039 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі ЗО грн. з кожного та судові витрати в сумі 51 грн. з кожного відповідача.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування постановленого по справі рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує на те, що ОСОБА_5 не був стороною по договору дарування і умови цієї угоди його особисто ніяким чином не порушували прав та інтересів. Крім того, на думку апелянта суд не врахував, що позивач звернувся з даним позовом через сплив позовної давності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що договір дарування між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є удаваним, укладеним з метою приховування договору купівлі-продажу спірної квартири.

Проте з таким висновком суду погодитись неможливо.

Відповідно до чинного цивільно-процесуального законодавства (ст.3) у справах позовного провадження об'єктом судового захисту є порушене або оспорюване право.

Судом встановлено, що 05.07.2003 року позивач ОСОБА_5, діючи за дорученням від імені дарителя ОСОБА_1, уклав з ОСОБА_6 договір дарування квартири АДРЕСА_1 Житомирської області.

Вирішуючи спір, суд не взяв до уваги, що сторонами за вказаною угодою є ОСОБА_1 та ОСОБА_6, а тому позивач не має права вимоги щодо визнання її недійсною, оскільки не є стороною за цією угодою, а лише представником дарувальника і докази про .порушення його суб'єктивного права в результаті укладення договору відсутні.

Крім того, суд першої інстанції не дав належної оцінки поясненням ОСОБА_1, який вказував, що його дійсним волевиявленням було дарування спірної квартири ОСОБА_6 (а.с.30) .

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання договору дарування спірної квартири удаваним та визнання укладеним договору купівлі-продажу, визнання права власності на 1/2 частину квартири, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог про визнання позивача стороною в договорі не оскаржується, його законність і обґрунтованість в цій частині апеляційним судом не переглядається.

На підставі викладеного, рішення суду відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,314-316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Олевського районного суду Житомирської області від 19 травня 2008 року в частині задоволених вимог скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочину - договору дарування квартири удаваним, визнання укладеним договору купівлі-продажу, визнання права власності на 1/2 частину квартири, визнання частково недійсним свідоцтва про право на- спадщину за законом - відмовити. В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.