№ 47288424, 22.07.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2015 року м.Чернігів Справа № 825/2014/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Житняк Л.О.,

за участю секретаряСугакової Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачаОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

24.06.2015 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3В.), в якому просить суд стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 12 910,38 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 перебуваючи на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості в періоди з 31.01.2006 по 06.10.2006, з 27.11.2008 по 24.12.2009, з 09.05.2011 по 06.03.2012, з 20.06.2013 по 05.08.2013, з 24.04.2015 по 26.05.2015 отримував соціальні послуги і забезпечення. При черговому зверненні відповідача до Чернігівського міського центру зайнятості під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення було встановлено, що з 27.02.2004 відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності фізична особа. Цей факт відповідач приховав при реєстрації в центрі зайнятості, а в заявах про надання статусу безробітного серед іншого зазначав, що не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності фізична особа, в звязку з чим йому незаконно було виплачено допомогу по безробіттю, яка в добровільному порядку не повернута відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що відповідач дійсно був зареєстрований як фізична особа-підприємець, але підприємницькою діяльністю не займався і про процедуру припинення підприємницької діяльності не знав. Заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені в управлінні Пенсійного фонду України у відповідача відсутня, а на обліку в Державній податковій інспекції у м. Чернігові як фізична особа-підприємець він не перебував, та надав суду відповідні довідки.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі поданих заяв від 31.01.2006, від 27.11.2008, від 19.05.2011 та від 24.04.2015 Чернігівським міським центром зайнятості відповідачу було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю на загальних підставах, про що винесені відповідні накази (а.с.11-17). За періоди з 31.01.2006 по 01.09.2006, з 27.11.2008 по 20.11.2009, з 19.05.2011 по 12.02.2012 відповідачу була нарахована та виплачена допомога в сумі 12 910,38 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком матеріального забезпечення від 26.05.2015 № 06/2236 (а.с.22).

При зверненні відповідача до Чернігівського міського центру зайнятості 24.04.2015, позивачем проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за результатами якого складено акт № 257, в якому зазначено, що гр.ОСОБА_3 був зареєстрований, як субєкт підприємницької діяльності-фізична особа з 27.02.2004 та дата припинення діяльності відсутня, чим порушив вимоги ч.2 ст.36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Даний факт реєстрації як субєкта підприємницької діяльності підтверджується листом Деснянської районної у місті Чернігові ради від 18.05.2015 № 5-03/806 та копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.20-21).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2015 позивачем був виданий наказ Про повернення коштів гр. ОСОБА_3В. №197 та направлено лист від 26.05.2015 № 05/2239 з вимогою повернути кошти на протязі 15 календарних днів з дня отримання повідомлення (а.с.23-24).

Статтею 47 Закону України від 15.05.2003 №755-VI "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами) (п.5.5 Порядку).

Підпунктом б п.3 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-XII (в редакції, що діяла під час реєстрації відповідача та в період перебування на обліку як безробітного в період з 2006 року по 2012 рік включно) визначено, що в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців. Частиною 1 ст.4 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI (в редакції, що діяла при зверненні відповідача до центру зайнятості в 2013 та 2015 роках) передбачено, що до зайнятого населення належать, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством та забезпечують себе роботою самостійно.

Статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 18 ч.2 ст.22 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Як передбачено п.2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної. Відповідно до п. 5, 6, 7, 8 Порядку, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. У разі неповернення коштів у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Аналізуючи вищезазначені нормативно-правові акти, суд приходить до висновку, що на позивача покладено обовязок здійснювати контроль за правильністю та обґрунтованістю виплат на випадок безробіття шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Таким чином, обовязок щодо своєчасного надання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг покладено на осіб, які зареєстровані як безробітні.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Надані представником відповідача довідки та пояснення стосовно того, що відповідач підприємницькою діяльністю не займався і про процедуру припинення підприємницької діяльності не знав, суд не може прийняти до уваги, оскільки ст.47 Закону України від 15.05.2003 №755-VI "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, а незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ч.2 ст.68 Конституції України).

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що несплата відповідачем суми наносить суттєвої шкоди державі, так як перешкоджає у повному обсязі Чернігівському міському центру зайнятості забезпечувати соціальний захист громадян шляхом виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у передбачених законодавством випадках.

Оскільки наказ від 26.05.2015 №197 в визначеному законом порядку не оскаржувався, а сума незаконно отриманої допомоги відповідачем у встановлений строк не сплачена і доказів такої сплати суду не надано, позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 12 910,38 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 14000) на користь Чернігівського міського центру зайнятості (р/р 37171300901002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 21395273) 12 910, 38 грн (дванадцять тисяч дев'ятсот десять гривень 38 коп.) незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк