№ 47288342, 14.07.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2015 року Чернігів Справа № 825/1503/15-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Антипця С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доПрилуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернігівській області

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій

за участю

представників сторін:

від позивачаОСОБА_2, договір від 25.05.2015,

від відповідачаОСОБА_3, довіреність від 24.12.2014 № 788/25-16-10-26, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 12.05.2015 надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1М.) до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Чернігівській області (далі Прилуцька ОДПІ), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.02.2015 №0001791703, №0001741703, вимогу про сплату боргу №Ф НОМЕР_1 від 02.02.2015 та рішення про застосування штрафних санкцій №0001831703 від 02.02.2015 Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що за наявності всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з його контрагентом та податкових накладних оформлених у повній відповідності з чинним законодавством мав повне право на формування суми витрат та податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскаржувані рішення контролюючого органу необґрунтовані та прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні рішення Прилуцької ОДПІ відповідають вимогам чинного законодавства, а надані на перевірку та суду первинні документи не підтверджують реальність вчиненої господарської операції.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області 31.08.2009, взятий на податковий облік в Прилуцькій ОДПІ та зареєстрований як платник ПДВ.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1 статті 75 , пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (далі про тексту Податковий кодекс), підпункту 2 пункту1 статті 13, підпункту 3 пункту 1 статті 14 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі Закон - 2464) відповідно до направлень від 24.11.2014 року №656, №657 та наказу від 24.11.2014 року №779 виданих Прилуцькою ОДПІ, та плану графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на ІV квартал 2014 року, старшим державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Прилуцької ОДПІ ОСОБА_4 та старшим державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Прилуцької ОДПІ, ОСОБА_5 проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (далі єдиного внеску) за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 проінформований письмовим повідомленням від 24.11.2014 №14527/Б/17-016/28, яке вручено особисто ОСОБА_1 24.11.2014 року.

З направленнями про проведення документальної планової виїзної перевірки №696, №697 від 24.11.2014 року ознайомлений, копію наказу від 24.11.2014 року №779 вручено під підпис ОСОБА_1 24.11.2013 року.

Журнал реєстрації перевірок ФОП ОСОБА_1 для вчинення запису не надавався.

Перевірку проведено з відома та в присутності ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 24.12.2014 № 43/17-2497514814 (а.с. 144 158 Т.1).

В ході проведення перевірки Прилуцькою ОДПІ встановлено порушення:

- статті 138, пункту 177.2, пункт 177.4 статті 177 Податкового кодексу. Донараховано податок на доходи фізичних осiб, що сплачується фiзичними особами за результатами рiчного декларування в сумі 32017,90 грн.

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу. Донараховано податку на додану вартість в сумі 42689 грн. в т. ч. за січень 2013 р. на 33 грн., за лютий 2013 р. на 33 грн., за березень 2013 р. на 33 грн., за квітень 2013 р. на 25 грн., за листопад 2013 р. на 18268 грн., за грудень 2013 р. на 24297 грн.

- пункту 2 частини першої ст. 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010р. зі змінами та доповненнями. Донараховано єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% у сумі 65695,74 грн

На підставі акта перевірки від 24.12.2014 № 43/17-2497514814, Прилуцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 02.02.2015 №0001791703, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 63847,50 грн. (за основним платежем 42565,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 21282,50 грн.) (а.с. 161 Т.1);

- від 02.02.2015 №0001741703, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 40022,38 грн. (за основним платежем 32017,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8004,48 грн.) (а.с. 160 Т.1);

- вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску від 02.02.2015 №Ф НОМЕР_1 у розмірі 65695,74 грн. (а.с. 162 Т.1);

- рішення про застосування штрафних санкцій №0001831703 від 02.02.2015 у сумі 3284,79 грн. (а.с. 159 Т.1).

ФОП ОСОБА_1 зазначені рішення, були оскаржені до ГУ ДФС у Чернігівській області, але останнє скаргу позивача залишило без задоволення, а спірні рішення Прилуцької ОДПІ без змін

При складанні вищезазначеного акту, Прилуцькою ОДПІ встановлено, що за перевіряємий період, ФОП ОСОБА_1 здійснював такий вид економічної діяльності:

60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту.

При цьому, перевіркою встановлено, що до складу валових доходів ФОП ОСОБА_1 за перевіряємий період з 01.01.2013 по 31.12.2013 включена сума виручки від надання транспортних вантажних перевезень та реалізації виготовлених віконних конструкцій, яка надійшла на розрахункові рахунки в банках.

Для визначення понесених ФОП ОСОБА_1 в 2012 році валових витрат були використані: виписки з розрахункових рахунків, відкритих в установах банків, дані книги обліку доходів і витрат, дані декларацій про доходи, договори, видаткові накладні, платіжні документи (квитанції до прибутного касового ордеру, фіскальні чеки, платіжні доручення) та інші документи первинного податкового обліку.

Перевіркою показників відображених в розділі 1 Розрахунку податкових зобовязань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою підприємцем від провадження господарської діяльності (додаток № 5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік (від 06.02.2013 р., вх. №9089804266) на підставі наданих документів встановлені розбіжності між сумами витрат, вказаними в деклараціях та фактично понесеними витратами.

До валових витрат включені суми коштів, сплачені згідно договору з ПП Явір-2000 за охорону території за адресою м. Прилуки, вул. Густинська, 22/1-В, що належить ФОП ОСОБА_1, але використовується в господарській діяльності ПП Пластик Сервіс. Загальна сума витрат, що не відносяться до підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 становить 625,84 грн. без ПДВ, згідно наданих на перевірку податкових накладних.

Поставка дизельного палива підвищеної якості Євро м-В в-ІІ ФОП ОСОБА_1 від ТОВ „Парма ЛТД здійснювалась згідно договору №5 від 05.08.2013 р.

До валових витрат включені суми придбання ПММ за період з листопада 2013 року по грудень 2013 року придбаного у ТОВ „Екон трейд на загальну суму 212826,83 грн. без ПДВ, згідно наданих на перевірку видаткових накладних.

Видаткові накладні ТОВ „Екон трейд підписані зі сторони Постачальника директором ОСОБА_6 та завірені печаткою підприємства.

Перевіряючий зазначає, що транспортування дизельного палива, придбаного у ТОВ „Екон трейд відбувалось 04.11.2013 р., 02.12.2013 р., 23.12.2013 р., із м. Одеси, НПЗ без вказання точної адреси в товарно-транспортній накладній, та 22.11.2013 з м. Київ, пер. Куренівський, 16 В до ФОП ОСОБА_1

На перевірку було надано документи по перевезенню дизельного палива, а саме товарно-транспортні накладні, згідно яких Замовником (вантажовідправником) виступає ТОВ „Екон трейд. Вантажоодержувачем: ФОП ОСОБА_1, Автопідприємство: ФОП ОСОБА_7 Пункт навантаження: м. Одеси, НПЗ та м. Київ, пер. Куренівський, 16 В. Пункт розвантаження: м. Прилуки, вул. Густинська, 22.

Транспортування відбувалось згідно наданих на перевірку товаро-транспортних накладних, в яких відсутні номера подорожніх листів до яких виписувались товарно-транспортні накладні.

Перевіряючий зазначає, що в ході проведення перевірки не надані узгодження маршрутів дорожнього перевезення небезпечних вантажів, які передбачені відповідно до п. 10.6 ст. 10 Порядку узгодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу - підрозділом Державтоінспекції МВС України, які ведуть електронний облік (базу) виданих узгоджень маршрутів дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Також на перевірку не було надано по перевізнику ФОП ОСОБА_7 та ТОВ „Екон трейд акти виконаних робіт по перевезенню, які не містять розрахунку вартості послуг, найменування товару, що перевозився, розпис маршруту, а також документи, що підтверджують факт присутності Вантажовідправника (ТОВ „ Екон трейд) або його представника при передачі перевізнику вантаж для перевезення, які передбачені Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.06.1999 р. №146.

В розрахунок за придбані паливно-мастильні матеріали ФОП ОСОБА_1 здійснено оплату ТОВ „Екон трейд в сумі 255392,20 грн., в т. ч. ПДВ 42689,37 грн. згідно платіжних доручень: від 14.11.2013 р. №367 в сумі 39009,80 грн., в т. ч. ПДВ 5834,97 грн.; від 20.11.2013 р. №370 в сумі 20000,00 грн., в т. ч. ПДВ 3333,33 грн.; від 27.11.2013 р. №383 в сумі 34600,00 грн., в т. ч. ПДВ 5766,67 грн.; від 05.12.2013 р. №389 в сумі 20000,00 грн., в т. ч. ПДВ 3333,33 грн.; від 12.12.2013 р. №402 в сумі 32436,00 грн., в т. ч. ПДВ 5406,00 грн.; від 23.12.2013 р. №404 в сумі 20000,00 грн., в т. ч. ПДВ 3333,33 грн.; від 24.12.2013 р. №408 в сумі 20000,00 грн., в т. ч. ПДВ 3333,33 грн.; від 26.12.2013 р. №416 в сумі 33346,40 грн., в т. ч. ПДВ 5557,73 грн.; від 09.01.2014 р. №9 в сумі 40000,00 грн., в т. ч. ПДВ 6666,67 грн.

Також ФОП ОСОБА_1 були надані фото автомобілів та пояснення, згідно якого загальна ємкість топливних баків складає 5200 літрів, залишки дизпалива при постачанні зливаються в бочку.

Згідно акту зустрічної звірки ТОВ Екон трейд встановлено, що у ході проведення перевірки з'ясовано, що операції з придбання товару у ТОВ Екон трейд по ланцюгу постачання не мали реального товарного характеру, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших субєктів підприємницької діяльності.

В звязку з тим, що ТОВ „Екон трейд є постачальником ФОП ОСОБА_1, відповідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Екон трейд від 25.04.2013 р. №196/2200/38475635, згідно якого операції задекларовані ТОВ „Екон трейд за листопад 2013 року грудень 2013 року по придбанню товарів, робіт (послуг) на суму 4302116,7 грн, перевіркою повноти визначення валових витрат ФОП ОСОБА_1 під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ „Екон трейд встановлено їх завищення у сумі 212826,83 грн.

Таким чином, контролюючий орган прийшов до висновку, що ФОП ОСОБА_1 порушено: ст. 138, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу від 02.12.2010 р. №2755-VI.

В результаті встановленого завищення валових витрат за 2013 рік на суму 213452,67 грн., та в порушення ст. 138 п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу від 02.12.2010 р. №2755-VI донараховано податок на доходи фізичних осiб, що сплачується фiзичними особами за результатами рiчного декларування в сумі 32017,90 грн.

У звязку з тим, що ТОВ „Екон трейд є постачальником ФОП ОСОБА_1, відповідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Екон трейд від 25.04.2013 р. №196/2200/38475635, згідно якого операції задекларовані ТОВ „Екон трейд за листопад 2013 року грудень 2013 року по придбанню товарів, робіт (послуг) на суму 4302116,7 грн., перевіркою повноти визначення валових витрат ФОП ОСОБА_1 під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ „Екон трейд встановлено їх завищення у сумі 212826,83 грн.

Перевіркою встановлено, що сукупний чистий доход отриманий платником від здійснення підприємницької діяльності, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо повязаними з одержанням доходів становить в 2013 році 260187,12 грн

Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, встановлено його заниження за 2013 рік

Перевіркою встановлено порушення повноти відображення нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування від чистого оподатковуваного доходу.

Контролюючим органом встановлено порушення пункту 2 частини першої ст. 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування №2464-VI від 08.07.2010 р. зі змінами та доповненнями. Донараховано єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% у сумі 65695,74 грн.

Також перевіркою встановлено, що на період з листопада по грудень 2013 року ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту включені податкові накладні ТОВ Екон трейд на придбані паливно-мастильні матеріали виписані ТОВ Екон трейд на загальну суму 212826,83 без ПДВ 42565 грн.

Як вже зазначалось операції ТОВ Екон трейд не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В звязку з цим, посадові особи ТОВ Екон трейд не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

При відпрацюванні платника перевіркою встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, а отже операції задекларовані ТОВ Екон трейд за листопад 2013 року грудень 2013 року по придбанню товарів, робіт (послуг).

У звязку з тим, що ТОВ „Екон трейд є постачальником ФОП ОСОБА_1, відповідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Екон трейд від 25.04.2013 р. №196/2200/38475635, перевіркою повноти визначення податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ „Екон трейд контролюючим органом встановлено його завищення на суму ПДВ 42689 грн.в т. ч. за листопад 2013 р. на 18268 грн., за грудень 2013 р. на 24297 грн..

Таким чином, контролюючий орган прийшов до висновку, що підприємцем порушено вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит в сумі 42689 грн. в т. ч. за січень 2013 р. на 33 грн., за лютий 2013 р. на 33 грн., за березень 2013 р. на 33 грн., за квітень 2013 р. на 25 грн., за листопад 2013 р. на 18268 грн., за грудень 2013 р. на 24297 грн. та донараховано податку на додану вартість в сумі 42689 грн. в т. ч. за січень 2013 року на 33 грн., за лютий 2013 року на 33 грн., за березень 2013 року на 33 грн., за квітень 2013 року на 25 грн., за листопад 2013 року на 18268 грн., за грудень 2013 року на 24297 грн.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобовязання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобовязання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені 201.1 cт. 201 Податкового кодексу України вимоги.

В силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

При вирішенні даного спору суд враховує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу, об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно, в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, суд наголошує, що керується вищезазначеними нормами Податкового кодексу, враховуючи принцип дії нормативно-правового акту у часі на момент виникнення спірних правовідносин.

В даному випадку необхідно зазначити, що відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Як встановлено вище, видом діяльності, який здійснював ФОП ОСОБА_1 в превіряємий період була діяльність автомобільного вантажного транспорту.

При перевірці податкової правосубєктності учасників даної господарської операції, судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ „Екон трейд (постачальник) у перевіряємий період був укладений договір від 05.08.2013 щодо поставки нафтопродуктів (а.с. 43-44 Т.1).

При цьому, судом встановлено, що на момент укладання договору позивач та його контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

Слід зауважити, що на підтвердження даної господарської операції позивачем були надані виписані на його адресу податкові накладні: № 11 від 04.11.2013 року; № 68 від 22.11.2013 року; № 5 від 02.12.2013 року; № 44 від 23.12.2013 року (а.с. 35, 36а, 37, 38 Т.1).

В свою чергу на виконання укладеної угоди ТОВ „Екон трейд здійснило поставку товару, що підтверджується видатковими накладними: № РН-04/11-9 від 4 листопада 2013 року; № РН-22/11-4 від 22 листопада 2013 року; № РН-02/12-5 від 2 грудня 2013 року; № РН-23/12-6 від 23 грудня 2013 року; актами здачі-прийняття товару: № 04/11-9 від 4 листопада 2013 року; № 22/11-4 від 22 листопада 2013 року; № 02/12-5 від 2 грудня 2013 року; № 23/12-6 від 23 грудня 2013 року; рахунками-фактурами від 4 листопада 2013 року, від 22 листопада 2013 року, від 2 грудня 2013року та 23 грудня 2013 року; товарно-транспортними накладними: № 002254 листопада 2013 року; № 00292 від 22 листопада 2013 року; № 00341 від 2 грудня 2013 року; № 00397 від 23 грудня 2013 року (а.с. 22-33,39-42 Т.1).

За поставлені паливно-мастильні матеріали позивачем було здійснено оплату згідно наступних платіжних доручень: № 367 від 14 листопада 2013 року; № 370 від 20 листопада 2013 року; № 383 від 27 листопада 2013 року; № 389 від 05 грудня 2013 року; № 402 від 12 грудня 2013 року; № 404 від 23 грудня 2013 року; № 408 від 24 грудня 2013 року; № 416 від 26 грудня 2013 року; № 9 від 9 січня 2014 року (а.с. 13-21 Т.1).

Так, при дослідженні фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагента позивача та самого ФОП ОСОБА_1 для здійснення даної господарської операції та факту використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача, судом було встановлено, що позивач мав можливість прийняти поставлене пальне, зберігати його та використав паливно-мастильні матеріали у власній господарській діяльності для заправки власних автомобілів на підтвердження чого останнім були надані: свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 53-58), паспорт і інструкція по експлуатації „Блок-пункту автозаправочний, паспорт на двигун асинхронний, інструкція по експлуатації колонки „Нара-13, накладна №521 від 18.11.2009 року, накладна №414 від 06.10.2009 року, фото металевих ємкостей на 6 аркушах, фото автомобіля НОМЕР_2, фото автомобіля DAF СВ 1499 AT, фото автомобіля НОМЕР_3, фото автомобіля НОМЕР_4, фото автомобіля Renault Magnum СВ 1051 BP, фото блок-пункту автозапровочного з колонкою „Нара-13, відповіді сервісного відділу „Volvo від 08.05.2014 року, відповідь ПрАТ „АТП „Атлант від 07.05.2014 року, відповідь ТОВ „Трансконструкт №248 від 07.05.2014 року, офіційний лист ТОВ „ОСОБА_3 Центр №45 від 06.05.2014 року, офіційний лист ТОВ „ОСОБА_3 Центр №44 від 06.05.2014 року, офіційний лист ТОВ „ОСОБА_3 Центр №43 від 06.05.2014 року (приєднано до матеріалів справи) та заявки на перевезення вантажу, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт (а.с. 112-278 Т.1, а.с. 1-240 Т.2, а.с. 1-176 Т.3). Встановлене відповідає вимогам ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, з аналізу зазначеного, суд приходить до висновку, що дана господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану ФОП ОСОБА_1 та при вчиненні даних господарських операцій мала місце ділова мета.

В силу абзацу "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Також, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, і враховує, що згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ дана обставина представниками відповідача не оспорювалась.

У свою чергу, відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, що не було спростовано у ході судового засідання Прилуцькою ОДПІ.

Факт передачі товару підтверджується наявними видатковими накладними де встановлено підписи відповідальних осіб (в матеріалах справи).

Таким чином, суд зауважує, що на підтвердження фактичного виконання операцій з придбання нафтопродуктів позивачем були надані всі необхідні первинні документи, що містять достатню для цілей оподаткування інформацію про зміст, обсяг та вартість спірних робіт та відповідають за формою та змістом вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, не мають жодних дефектів форми та змісту первинних документів по господарських взаємовідносинах позивача з ТОВ „Екон трейд, а тому є юридично належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту зміни стану майна, зобов'язань і фінансових результатів і, відповідно, реальності проведення даної господарської операції та підтверджують правомірність задекларованих позивачем сум податкового кредиту та витрат.

З пояснень представника позивача та представника відповідача вбачається, що Прилуцькою ОДПІ не були взяті до уваги вищезазначені документи.

Крім цього, суд звертає увагу, що визначення Прилуцькою ОДПІ позивачу сум грошового зобовязання по податку на додану вартість, по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та єдиного внеску з підстав не підтвердження зустрічними звірками постачальників товару у ланцюгу постачання сплати податку не ґрунтуються на нормах чинного законодавства є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства, що зокрема підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (справа "Булвес" АД проти Болгарії (п. 71 рішення) тощо).

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає про протиправність висновку податкового органу щодо відсутності реальності факту здійснення операцій ФОП ОСОБА_1 з отримання товару від ТОВ „Екон трейд з підстав отримання від іншого контролюючого органу акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Екон трейд від 25.04.2013 №196/2200/38475635.

Таким чином, з урахуванням дослідженої господарської операції, суд прийшов до висновку, що за належних доказів Прилуцька ОДПІ не мала підстав для винесення оскаржуваних позивачем рішень.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки Прилуцької ОДПІ, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу витрат, що у свою чергу негативно вплинуло на розмір суми сукупного чистого доходу отриманого платником від здійснення підприємницької діяльності, виключення спірних сум зі складу податкового кредиту та відповідне нархування позивачу податкових зобовязань по податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та єдиного внеску є незаконними.

Суд також вважає, що ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на формування податкового кредиту та витрат в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими субєктами господарювання.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Приписами ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 02.02.2015 №0001791703, №0001741703, вимоги про сплату боргу від 02.02.2015 №Ф НОМЕР_1, рішення про застосування штрафних санкцій від 02.02.2015 №0001831703 та не надав доказів порушення ФОП ОСОБА_1 ст. 138, п. 177.2, п. 177.4 ст.177, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу та п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами наданих контрагентом позивачу, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та надання для перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідають вимогам законодавства, суд вважає, що Прилуцькою ОДПІ було неправомірно винесено оскаржувані рішення та констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобовязання позивачу по податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та єдиного внеску згідно вимог Податкового кодексу України, Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.02.2015 року №0001791703, №0001741703, вимогу про сплату боргу №Ф НОМЕР_1 від 02.02.2015 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0001831703 від 02.02.2015 року Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_5) 206,10 грн. (двісті шість гривень 10 коп) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого квитанцією від 23.04.2015 № 546180 у сумі 206,10 грн. на р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Ю.О. Скалозуб