Постановление суда № 45903000, 26.06.2015, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

______________________________

УХВАЛА

26.06.2015 Справа № 907/638/15

За позовом ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м.Київ

до відповідача: Полянська сільська рада, с.Поляна, Свалявського району.

про визнання недійсним Рішення Виконавчого комітету Полянської сільської ради від 30.07.2014р. №313,

Суддя Йосипчук О. С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник

від відповідача: ОСОБА_2 - представник

СУТЬ СПОРУ: Позивачем заявлено позов про визнання недійсним Рішення Виконавчого комітету Полянської сільської ради від 30.07.2014р. №313,

ВСТАНОВИВ:

До розпочатку судового розгляду справи відповідач заявив суду клопотання про відкладення судового розгляду спору через необхідність витребування додаткових доказів (Лист від 26.06.2015р.). Письмових пояснень по суті позовних вимог позивача відповідач не надав та не повідомив про причини невиконання вказівок суду.

Поряд з цим, зважаючи на невизначеність позиції відповідача стосовно заявленого позову та з метою надання відповідачу можливості у повному обсязі здійснити захист представництво у судовому процесі, означене клопотання відповідача про відкладення судового розгляду справи належить задовольнити.

Таким чином, внаслідок задоволення клопотання відповідача про відкладення судового розгляду спору, у попередньому засіданні суду, в порядку ст.77 ГПК України, було оголошено перерву до 15.07.2015р. до 12 год.00хв.

У цьому ж клопотанні відповідач просить суд витребувати від позивача оригінал, або завірену копію угоди купівлі-продажу від 25.05.2001р. стосовно водопроводу «Луг» в с.Поляна, Реєстраційного посвідчення від 08.10.2000р., Статуту позивача та доказів на підтвердження повноважень представника позивача ОСОБА_1 Письмових пояснень по суті позовних вимог позивача відповідач не надав та не повідомив про причини невиконання вказівок суду.

Окрім того, відповідач просить витребувати від Свалявського державного виробничого підприємства технічної документації та від Свалявського районного бюро технічної інвентаризації оригінал інвентаризаційної справи на волопровід «Луг» за 2001 рік, Реєстраційну книгу по с.Поляна на юридичних осіб по житловому фонду за 2001 рік, по вуличний алфавітний журнал обєктів нерухомого майна зо належить особам за 2001 рік.

Далі, відповідач просить витребувати від Реєстраційної служби Свалявського районного управління юстиції відомості про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м.Київ права власності на водопровід «Луг» в с.Поляна, Свалявського району.

Звертаючись із наведених вище клопотанням, відповідач залишив поза увагою приписи ст.38 ГПК України, які допускають можливість витребування судом доказів на користь однієї із сторін спору виключно у випадку коли таке клопотання обґрунтоване документально підтвердженими обставинами створення перешкод у самостійному здобутті таких доказів, обставинами, що підтверджують наявність таких доказів у особи, від якої їх має бути витребувано. За таких обставин, позаяк відповідачем не дотримано процесуальних правил застосування ст.38 ГПК України, клопотання відповідача в частині витребування на його користь доказів задовольнянню не підлягає.

Окремо, відповідачем подано суду зустрічну позовну заяву від 26.06.2015р., де відповідачами, поряд із позивачем у праві (ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м.Київ) визначено іншу особу - Свалявське державне виробниче підприємство технічної інвентаризації, яка не є стороною спору первісного позову. Предметом позову цього зустрічного позову є вимога визнати недійсною державну реєстрацію обєктів нерухомого майна водопроводу «Луг», що знаходиться в с.Поляна за ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м.Київ на праві колективної власності.

Однак, звертаючись до суду із наведеним вище зустрічним позовом, відповідач не прийняв до уваги наступне:

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 ГПК України ). При цьому, підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду (статті 13, 15 і 16 ГПК). З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Отже, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарським судам не підвідомчі справи про оскарження суб'єктом дій органу державної влади, чи органу місцевого самоврядування, чи іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання, та також між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління. Подібні висновки викладено у Постанові Вищого господарського суду N 10 від 24.10.20р. (із наступними змінами та доповненнями).

Тому, зустрічний позові відповідача про визнання недійсною державну реєстрацію обєктів нерухомого майна водопроводу «Луг», що знаходиться в с.Поляна за ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» м.Київ на праві колективної власності не підлягає розгляду у господарських судах України (п.1 ст.62 ГПК України).

Далі, зустрічний позов подано, як до позивача у справі так і до Свалявського державного виробничого підприємства технічної інвентаризації особи, яка не являється, ні позивачем первісного позову, ні стороною у справі №907/638/15.

Згідно ст.60 ГПК України передбачене право позивача звернутись із зустрічним позовом для його розгляду із первісним позовом, коли такий позов тісно повязаний із первісним. Із урахуванням викладеного, зустрічним позовом визнається матеріально-правова вимога відповідача до позивача, подана для розгляду в тому самому процесі, який порушено за позовом позивача до відповідача і де вони є сторонами по справі. Такий позов є не тільки засобом захисту відповідача проти зустрічного позову, а й процесуальним засобом задоволення його самостійних вимог.

Оскільки зустрічний позов має бути подано тільки в процесі, який вже виник, то сторони змінюють своє становище, яке в них було спочатку, яке у них було спочатку; відповідач по зустрічному позову стає позивачем, а первісний позивач перетворюється у відповідача у зустрічному позові.

Таким чином, зустрічний позов повинен бути взаємно повязаний із первісним, а його подання проводиться за загальними правилами подання позові у господарському процесі.

На зустрічний позов поширюються й норми про відмову в прийнятті та поверненні позовної заяви.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновків про відсутність підстав для розгляду зустрічного позову у межах провадження по справі №907/638/15, а відтак і про наявність підстав для відмови у прийнятті зустрічного позову на підставі п.1 ст.62 ГПК України.

Окрім того, з метою правильного вирішення спору, суд вважає за необхідно витребувати у позивача документи, що повязані із предметом судового дослідження у справі, зокрема оригінал, або завірену копію угоди купівлі-продажу від 25.05.2001р. стосовно водопроводу «Луг» в с.Поляна, Реєстраційного посвідчення від 08.10.2000р. та належним чином завірену копію Статуту позивача.

Окремо, в порядку ст.38 ГПК України, судом визнається за необхідне витребування від Реєстраційної служби Свалявського районного управління юстиції (м.Свалява, вул..Першотравнева, 64) відомості про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України права власності на водопровід «Луг» в с.Поляна, Свалявського району.

Керуючись ст. ст. 38, п.1ст.62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.У прийнятті зустрічного позову Полянської сільської ради від 26.06.2015р. відмовити.

2.Зобовязати позивача надати суду оригінал, або завірену копію угоди купівлі-продажу від 25.05.2001р. стосовно водопроводу «Луг» в с.Поляна, Реєстраційного посвідчення від 08.10.2000р. та належним чином завірену копію Статуту позивача.

3. Витребувати від Реєстраційної служби Свалявського районного управління юстиції (м.Свалява, вул..Першотравнева, 64) відомості про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України права власності на водопровід «Луг» в с.Поляна, Свалявського району.

4. Ухвалу суду надіслати сторонам спору та до Свалявського районного управління юстиції (м.Свалява, вул..Першотравнева, 64)

Суддя О.С.Йосипчук