Решение № 45675369, 04.06.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження: 22-ц/790/3851/13 Справа: № 2035/9846/2012 Категорія: право власності Головуючий 1 інстанції: Нікуліна Л.П. Доповідач: Малінська С.М.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді Малінської С.М.,

Суддів Швецової Л.А.,

ОСОБА_1,

при секретарі Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради про визнання права власності на самовільні побудови,-

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з названим позовом, в обґрунтування якого зазначала, що відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 27 липня 2002 року їй належить будинок № 65 по вул. Жихорській у м. Харкові з надвірними побудовами, а саме: житловий будинок літ. А-1, житловою площею 29,9 кв. м та надвірними будовами: сарай літ. Б, вбиральня літ. В, льох літ. Г, огорожа № 1, 2, 3, 5, душ літ. Ж, колодязь № 4, що розташовані на земельній ділянці площею 518 кв. м. За час мешкання у зазначеному будинку, реалізуючи своє право, як власника, позивач із власних матеріалів та обладнання зробила прибудову до зазначеного будинку літ. а3 (прим. коридору 1-8, площею 9,7 кв. м та кухню 1-9, площею 19,8 кв. м), а також приміщення 1-6, площею 7,9 кв. м, переобладнане під житлове, приміщення 1-7, площею 6,3, переобладнане під санвузол. Крім того побудовано гараж літ. З. Зазначені будівлі зроблені в межах земельної ділянки, що знаходиться в користуванні позивача будь-чиїх прав при цьому не порушено. КП Харківське БТІ на зведені будівлі 10 листопада 2011 року виготовлено технічний паспорт. Відповідно до висновку ТОВ Харківреконструкція побудови відповідають будівельним нормам та їх подальша експлуатація можлива, у звязку з чим позивач просила визнати за нею право власності на зведену до житлового будинку літ. А-1 прибудову літ. а3 (прим. коридору 1-8 площею 9,7 кв. м та кухня 1-9, площею 19,8 кв. м), а також приміщення 1-6, площею 7,9 кв. м, переобладнане під житлове, приміщення 1-7, площею 6,3, переобладнане під санвузол, а також побудований гараж літ. З, що розташовані по вул. Жихорській, 65 у м. Харкові.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за нею право власності на зведену до житлового будинку літ. А-1 прибудову літ. а3 (прим. коридору 1-8 площею 9,7 кв. м та кухня 1-9, площею 19,8 кв. м), а також приміщення 1-6, площею 7,9 кв. м, переобладнане під житлове, приміщення 1-7, площею 6,3, переобладнане під санвузол, а також побудований гараж літ. З, що розташовані по вул. Жихорській, 65 у м. Харкові.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на те, що постановленим заочним рішенням зачіпаються її права та інтереси, а також на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2012 року в частині визнання права власності на гараж та ухвалити нове рішення, яким в цій частині відмовити. В обґрунтування скарги ОСОБА_2 зазначала, що збудований ОСОБА_3 гараж частково розташовано на земельній ділянці, якій належить ОСОБА_2 та наданий для обслуговування житлового будинку № 63 по вул. Жихорській у м. Харкові. Це є самовільний захват частини її ділянки та згоди на будівництво гаражу вона не надавала, проект самовільного будівництва та технічна документація з нею не погоджувалися.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що зявилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як власник, здійснила прибудову до свого будинку, а саме: прибудову літ. а3 (прим. коридору 1-8 площею 9,7 кв. м та кухня 1-9, площею 19,8 кв. м), а також приміщення 1-6, площею 7,9 кв. м, переобладнане під житлове, приміщення 1-7, площею 6,3, переобладнане під санвузол, а також побудований гараж літ. З на свій розсуд, не зачіпаючи при цьому прав інших осіб.

Проте, з такими висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 грудня 2000 року ОСОБА_5 є власником 60/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, розташованого у м. Харкові, вул. Жихорська, 63. На земельній ділянці, розміром 862 кв. м розташовано житловий будинок з прибудовами літ. А-1, шл./бл. обкладений цеглою, житловою площею 65,6 кв. м та надвірні будівлі (а.с.39).

Засади захисту права власності передбачені ст.386 ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його права, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

З відповіді Управління земельних відносин від 13 лютого 2013 року вбачається, що гараж літ. З, що розташовано по вул. Жихорській, 65 у м. Харкові частково побудовано на земельній ділянці домоволодіння № 63 по вул. Жихорській у м. Харкові, що належить ОСОБА_2 У звязку з чим довжина огорожі (ділянки) з боку вул. Жихорській в домоволодінні № 63 скоротилася з 21,63 см до 21,30 см (а.с.30).

Право власності на самочинне будівництво за рішенням суду може бути визнано в разі, якщо земельну ділянку було відведено особі для цієї мети та надано у встановленому законом порядку, що випливає з положень ч.3 ст.376 ЦК України.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачу ОСОБА_3 у встановленому законом порядку було надано дозвіл на зведення будови на належній ОСОБА_2 земельній ділянці.

Крім того, ОСОБА_2 згоди на будівництво позивачкою гаражу на її земельній ділянці не надавала, проект самовільного будівництва та технічна документація з нею не погоджувалася, про що свідчить її звернення, в якому вона ставить питання про досудове врегулювання спору, а саме демонтування гаражу (частини гаражу), який розташовано ОСОБА_3 на її земельній ділянці (а.с.44).

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки чи землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір про надання частки земельної ділянки для забудови.

Визнання права власності на знов збудоване нерухоме майно здійснюється при наданні документів, які підтверджують право на земельну ділянку, при цьому здійснення права власності не повинно порушувати прав інших осіб (ст.ст.331, 376 ЦК України).

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та допустивши неповне зясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2012 року в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на гараж літ. З, що розташований по вул. Жихорській, 65 у м. Харкові скасувати. В задоволенні позову в цій частині відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді