Постановление суда № 44977970, 24.12.2012, Суворовський районний суд м.Херсона

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2120/12030/12

Пров. №2-о/2120/204/12

24.12.2012 року Суворовський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді Гонтар Д.О.,

при секретарі Назаренко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Херсоні справу за заявою ОСОБА_1, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до суду із вказаною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту перебування його у роки Великої Вітчизняної війни в період з 1941 по 1944 роки в евакуації, у місті Кізляр Орджонікідзевського краю Російської Федерації, мотивуючи свою заяву тим, що він разом із своєю матірю ОСОБА_2 у роки ВВВ знаходився у евакуації в м. Кізляр Орджонікідзевського краю Російської Федерації. У звязку з наведеним просить встановити факт того, що він, ОСОБА_1, перебував в період з 1941-1944 роки в евакуації, у м. Кізляр Орджонікідзевського краю Російської Федерації.

В судовому засіданні заявник та його представник підтримали заявлені вимоги за підставами вказаними у заяві, пояснили, що визнання вищевказаного факту необхідно для можливих грошових виплат з боку Федеративної Республіки Німеччини, як для особи яка перебувала у евакуації у роки Великої Вітчизняної Війни.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що необхідно заяву залишити без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом . Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року " Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" зокрема: не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому главою 31-А ЦПК (1502-06).

Відповідно до ч.6 ст.. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і розяснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підстав.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до свідоцтва виданого 13.04.1973 р. Голопристанським районним бюро ЗАТС Херсонської обл., актовий запис № 8, являється сином ОСОБА_2.

Відповідно до архівної довідки № 27 від 22.03.2012 р. виданою Державним архівом Херсонської обл., не має свідоцтв о особах, які були евакуйовані з території Херсонської області у 1941-1944 роках.

Відповідно до архівної довідки від 22.05.2012 р. виданою Міським державним архівом м. Кізляр, свідоцтва о особах, які перебували під час евакуації в період ВВВ за 1941-1944 роки в м. Кізляр, в міський архів не поступали.

Відповідно до свідоцтва № 884/16 від 22.02.2001 р. виданою Російським товариством Червоного хреста Центральним комітетом центру пошуку та інформації на евакуйовану ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, по відомостям карточки від 22.04.1942 р. вона з 08.08.1941 р. разом із своїм малолітнім сином ОСОБА_3 Моисеєвичем, якому тоді було 3 роки, знаходилася в евакуації в м. Кізляр Орджонікідзевського краю Російської Федерації.

Заявник, звернувся до суду з заявою про встановлення факту перебування в евакуації передбачаючи наявність спору щодо підстав здійснення виплат, як особі що перебувала в евакуації. На думку суду заявник не позбавлений права оскаржити рішення відповідного органу, в порядку визначеному законом, в разі невизнання вказаного факту.

Таким чином, подана заява про встановлення факту що має юридичне значення підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 235 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона.

СуддяОСОБА_4