Постановление суда № 44535187, 15.05.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-4469/15

760/9381/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2015 року м. Київ

Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся з позовом, в якому просить стягнути солідарно на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» заборгованість за кредитним договором від 16.11.2007 в розмірі 106614,82 Доларів США та 35283,1 грн.

Відповідно до ст.ст.119, 120 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі, зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Тобто в позовній заяві має містись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують ці обставини. Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

З позовної заяви та матеріалів доданих до позовної заяви не вбачається коли саме позивачу стало відомо про прошення його прав, оскільки договір укладений 16.11.2007, тобто майже 8 років тому.

До матеріалів справи доданий розрахунок простроченої заборгованості позичальника ОСОБА_1 як за кредитним договором та і за договором кредиту і забезпечення, які завірені уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію АТ «КБ «Експобанк» Волощук І.Г., однак не містять підпису особи, яка його склала, що відповідальна за дійсні нарахуванням по заборгованості за договором від 16.11.2007.

Крім того, до матеріалів справи позивачем не доданий відповідний меморіальний ордер на підтвердження виконання зобов'язань з боку Банку.

Досудове врегулювання спору має суттєве значення для розгляду вказаної позовної заяви, оскільки порушує право відповідача на волевиявлення щодо досудового погашення боргу. Позивач в позовній заяві зазначає, що він звертався до відповідачів з вимогою про повернення грошових коштів. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем у підтвердження викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги надано вищевказані вимоги, які були направлені на адресу відповідачів. Однак в додатках до позовної заяви відсутнє посилання на докази стосовно отримання відповідачами вказаних повідомлень. Досудове врегулювання спору має суттєве значення для розгляду вказаної позовної заяви, оскільки порушує право відповідачів на волевиявлення щодо досудового погашення боргу. Тому позивачу необхідно надати до суду докази отримання відповідачами повідомлень про досудове врегулювання спору (докази відправлення, зворотнє поштове повідомлення).

Прохальна частина позову повинна бути зрозумілою, послідовно викладеною та лаконічною, проте прохальна частина позову викладена об'ємно та при цьому не містить зазначення періоду за який саме необхідно сплатити зазначену позивачем заборгованість. Відповідно і позовна заява також не містить вказівки за який саме період утворилася заборгованість, яка на думку позивача підлягає стягненню. Тому позивачу слід конкретизувати позовні вимоги та зазначити конкретний період.

Зазначені недоліки не дають можливості суду підготувати та розглянути заяву в суді першої інстанції.

Згідно ст.121 ЦПК України суддя встановивши, що заяву подано без додержання вимог ст.119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк на усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Суд вважає за необхідне надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.

Керуючись ст.ст.119-121, 208, 209 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків заяви протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали, шляхом усунення недоліків з урахуванням вимог, викладених в ухвалі.

В разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Г.О.Козленко