УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2015 р. Справа № 876/861/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Шавеля Р.М., Бруновської Н.В.
за участю секретаря Бєлкіної Н.І.
представника відповідача Пилипяк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 р. у справі №809/3471/13-a за позовом ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу,
встановив:
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 р. у справі №809/3471/13-a за позовом ОСОБА_2 до Управління державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови за №004790 від 29.10.2013 р., позов було задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову Управління державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті в Івано-Франківській області за №004790 від 29.10.2013 року про застосування щодо ОСОБА_2 адміністративно-господарського штрафу на суму 1700 грн.
В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та відмовити у позові. Апеляційна скарга мотивована неврахуванням судом першої інстанції того, що під час проведеної відповідачем перевірки позивача виявлено порушення вимог перевезення вантажу без оформлених документів, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт», Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», а саме: відсутність у водія позивача дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами з перевищенням вагових обмежень. За наслідками перевірки відповідачем правомірно винесено постанову за №004790 від 29.10.2013 року про застосування адміністративно - господарського штрафу в розмірі 1700 грн. і такий штраф винесено лише з підстав, визначених у ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно із якою за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. ст. 39 та 40 цього закону - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В судових засіданнях представник скаржника апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній мотивів.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Як правильно встановив суд першої інстанції, 04.09.2013 р. позивач, згідно з товарно-транспортною накладною за №00000035073, надавав послуги з перевезення вантажу транспортним засобом марки Renault Magnum, державний номерний знак НОМЕР_1, з причепом марки Chereau, державний номерний знак НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_3 На автомобільній дорозі М-14 Одеса-Мелітополь (км 55+000) уповноваженими особами зупинено вказаний транспортний засіб та направлено на габаритно-ваговий контроль.
За наслідками проведення зважування зазначеного транспортного засобу видано довідку від 04.09.2013 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю на автомобільній дорозі М-14 Одеса - Мелітополь км 55+000, згідно з якою повна маса вантажу становить 38,20 тон., в тому числі навантаження на 1-шу вісь - 6,00 т., на 2-гу вісь - 8,70 т., на 3-тю вісь - 8,75 т., на 4-ту вісь - 7,55 т., на 5-ту вісь - 7,20 т. На підставі довідки від 04.09.2013 р. філією «Одеська дорожньо-експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Одеський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» складено акт за №Н-147 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів на автомобільній дорозі М-14 Одеса - Мелітополь км 55+000, згідно з яким встановлено, що нормативно допустима маса вантажу становить 38 тон, а фактична маса вантажу, який перевозився позивачем, становить 38,20 тон. Службовою особою пункту габаритно-вагового контролю відповідно до акту від 04.09.2013 року за №Н-147 проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за №1434 від 05.09.2013 року в сумі (22 євро), згідно з яким водієм ОСОБА_3 05.09.2013 року проведено оплату за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують допустимі норми в розмірі 231,44 гривень (22 євро), що підтверджується квитанцією за №2122.137.1 від 05.09.2013 року.
04.09.2013 р. відповідачем складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №079147 від 04.09.2013 р., висновками якого встановлено відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними, уповноваженими органами у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, з яким ознайомлений водій.
29.10.2013 р. відповідачем на підставі акта за №079147 від 04.09.2013 р. винесено постанову за №004790 від 29.10.2013 року про застосування до ОСОБА_2 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700 грн. за відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами у разі перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень.
При вирішенні спору суд першої інстанції підставно керувався Законом України «Про автомобільний транспорт», відповідно до якого Постановою Кабінету Міністрів України за №1567 від 08.11.2006 року затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року за №207 затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, відповідно пункту 3 якого встановлено, що крім документів, зазначених у пунктах 1 і 2 цього переліку, є необхідними у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень - дозвіл на рух автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, виданий Державтоінспекцією.
З метою забезпечення безпеки руху великовагових та великогабаритних транспортних засобів Кабінет Міністрів України Постановою за №30 від 18.01.2001 року «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» затвердив Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Відповідно пункту 3 Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил дорожнього руху» маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Відповідно до пункту 22.5 даної Постанови за спеціальними правилами здійснюються перевезення небезпечних вантажів і незнешкодженої тари з-під них, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,65 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактична маса понад 38 т, навантаження на одиночну вісь - 10 т, здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (на встановлених Мінтрансом і Державтоінспекцією маршрутах - 40 т, для контейнеровозів на встановлених маршрутах - 44 т, навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Відповідно пункту 25 Правил забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
Частиною 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорту» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Відтак, перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень здійснюється за наявності дозвілу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Суд першої інстанції підставно встановив, що нормативно допустима маса вантажу становить 38 тон, а фактична маса перевезеного позивачем вантажу становить 38,20 тон, а тому таке перевезення вантажу не є перевищенням вагових обмежень і не становить більше семи відсотків. Оскільки позивачем внесено плату за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вагові параметри яких перевищують допустимі норми, то відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративно -господарської відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень на підставі статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» внаслідок відсутності в його діях порушення норм пункту 25 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Мотиви апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2013 р. у справі №809/3471/13-a - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Шавель Р.М.
Бруновська Н.В.
Повний текст ухвали складений 10.04.2015 року.
Судебное решение № 43566392, Львовский апелляционный административный суд было принято 08.04.2015. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.
то решение относится к делу № 809/3471/13-а. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: