Постановление суда № 43382301, 24.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2015р. м. Київ К/800/51473/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги юридичної особи Великобританії компанії "Vuldi (UK) Limited" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1.10.2013р. у справі

за позовом Юридичної особи Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited"

до відповідача Антимонопольного комітету України

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДІ ВАН»

про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

8.04.2013р. до суду з позовом про визнання протиправними дій та бездіяльності Антимонопольного комітету України (далі Антимонопольний комітет) та про зобов'язання відповідача вчинити певні дії звернулась юридична особа Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited" (далі Компанія). Свої вимоги позивач мотивував тим, що на протязі тривалого часу Антимонопольний комітет здійснював розгляд заяви Компанії про недобросовісну конкуренцію зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДІ ВАН» (далі Товариство). Вважаючи, що проведення перевірки відповідачем здійснювалось з порушенням вимог чинного законодавства, позивач просив визнати протиправною діяльність Антимонопольного комітету з розгляду заяви Компанії від 24.11.2011р. та скасувати рішення відповідача від 24.11.2011р. про закриття провадження у справі.

Під час розгляду справи позивач уточнив свої вимоги та просив визнати протиправними рішення Антимонопольного комітету про відмову в розгляді заяви Компанії від 12.10.2011р. і його бездіяльність під час розгляду цієї заяви та зобов'язати відповідача прийняти розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1.10.2013р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити позов. При цьому, скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях відповідач та Товариство вважають судові рішення законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2011р. Антимонопольним комітетом зареєстровано заяву Компанії про захист від недобросовісної конкуренції зі сторони Товариства. У своїй заяві позивач стверджував, що в порушення вимог чинного законодавства Товариство незаконно використовує торговий знак «Vuldi» та розповсюджує в мережі Інтернет недостовірну інформацію.

Листом від 2.11.2012р. Антимонопольний комітет проінформував заявника про відмову у розгляді справи, пославшись на те, що Товариство не розробляло та не розміщувало інформації, про яку йдеться у заяві Компанії та не здійснювало обслуговування сайтів, на яких розповсюджено інформацію. Крім того, у 2009р. Товариство передало невиключні права на використання торгівельної марки «Vuldi» та право на користування веб-хостингом іншій особі.

Спірні правовідносини внормовано положеннями Законів України "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про Антимонопольний комітет України" та Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (затв. розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994р. N5).

Позивач звернувся до Антимонопольного комітету із заявою, в якій послався на порушення Товариством вимог статті 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Порушенням своїх прав позивач вважає незаконне розміщення Товариством в мережі Інтернет інформації, що стосується торгівельної марки «Vuldi» та повернення продукції цієї марки на українській ринок.

Відмову в розгляді справи Антимонопольний комітет обґрунтував тим, що надані Товариством докази свідчать про те, що Товариство безпосередньо не приймало участі у розміщенні зазначеної у заяві Компанії інформації та на те, що права на використання марки «Vuldi» Товариство передало сторонній особі.

Відповідно до статті 2442 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

В постанові Верховного Суду України від 9.12.2012р. по справі №21-173а12 зазначено :

«Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційними судами одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах та Судової палати у господарських справах Верховного Суду України виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 2, пунктів 6, 8 частини першої статті 3, частини першої статті 6 КАС предметом захисту в адміністративному судочинстві виступають саме порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, їхніх посадових чи службових осіб права та інтереси юридичних осіб.

Згідно зі статтею 27 Закону України від 7 червня 1996 року N 236/96-ВР "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів АМК щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів АМК, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктами 21, 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19 квітня 1994 року N 5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за N 90/299), проводиться посадовими особами АМК після початку розгляду відповідної справи. Якщо за результатами розгляду справи не буде доведено вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, то згідно зі статтею 49 Закону N 2210-III зазначений розгляд справи підлягає закриттю без прийняття рішення по суті.

За змістом частини першої статті 36 Закону N 2210-III органи АМК розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції як за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, так і за власною ініціативою.

При цьому, у частині другій цієї статті Закону законодавець уповноважує саме органи АМК приймати рішення про відмову заявнику у розгляді справи у випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку.

Крім того, у частині першій статті 37 Закону N 2210-III передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи АМК приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Отже, за змістом статей 36, 37 Закону N 2210-III вирішення питань про прийняття розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції або про відмову заявнику у розгляді справи належить до виняткової компетенції органів АМК та є способом реалізації покладених на них законодавством владних управлінських функцій у сфері забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель (стаття 1 Закону України від 26 листопада 1993 року N 3659-XII "Про Антимонопольний комітет України").»

Аналогічну правову позицію щодо виключної компетенції Антимонопольного комітету при прийнятті розпорядження про відмову заявнику у розгляді справи викладено у постанові Верховного Суду України від 26.03.2013р. по справі №21-438а12.

За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій про відсутність підстав вважати протиправними дії відповідача щодо відмови у розгляді заяви Компанії відповідають змісту рішень Верховного Суду України, відтак доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування чи зміни судових рішень.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 2201,223,224,230,231,254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу юридичної особи Великобританії компанія "Vuldi (UK) Limited" залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.06.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1.10.2013р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз