Решение № 4222698, 07.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.09 Справа№ 6/121

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергозбереження 2002”, м.Львів

до відповідача: Державного підприємства “Сторонибабський спиртовий завод”, с.Сторонибаби

про: стягнення 30486грн. 11коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Андрійченко І.М.

від відповідача: Іваничко Р.С.

Представникам сторін, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області товариством з обмеженою відповідальністю “Енергозбереження 2002” подано позов до Державного підприємства “Сторонибабський спиртовий завод” про стягнення 22075грн. 40коп. основного боргу, 6622грн. 62коп. пені, 662грн. 26коп. 3 % річних та 1125грн. 83коп. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції.

Ухвалою суду від 02.06.2009р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.06.2009р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання ухвалою суду від 18.06.2009р. розгляд справи відкладено на 07.07.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов, проти позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат заперечує, оскільки терміни остаточного розрахунку договором №204/2006р. не передбачені. Також відповідачем представлено суду копії платіжних доручень про сплату 12000грн. 00коп. основного боргу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

12.12.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Енергозбереження 2002” та Державним підприємством “Сторонибабський спиртовий завод” укладено договір підряду №204/2006 на проведення робіт по виготовленню та впровадженню автоматизованої системи комерційного обліку та контролю споживання електроенергії загальною вартістю 44150грн. 00коп. Авансовий платіж за даним договором ( п.2.2) становив 22075грн. 00коп. та був сплачений відповідачем. До якості виконаних робіт відповідач претензій немає.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем решта 50 % суми договору не сплачено. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 22075грн. 40коп., пеню в сумі 6622грн. 62коп. за період з 15.04.2008р. по 29.04.2009р., 662грн. 26коп. 3 % річних та 1125грн. 83коп. інфляційних втрат.

Договором №204/2006 не передбачено терміну остаточного розрахунку за виконані роботи, тому відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене у позивача відсутні підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних, оскільки прострочення виконання зобов”язання в даному випадку не мало місце.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи сплату відповідачем платіжними дорученнями № 725 від 16.06.2009р., №716 від 15.06.2009р., №693 від 10.06.2009р., №811 від 06.07.2009р. заборгованості в розмірі 12000грн. 00коп., стягненню підлягає залишок заборгованості в розмірі 10075грн. 40коп.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк та у відповідності до умов договору та вимог цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошових зобов’язань.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про те що позов підлягає задоволенню частково на суму 10075грн. 40коп. В частині стягнення 6622грн. 62коп. пені, 662грн. 26коп. 3 % річних та 1125грн. 83коп. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції –відмовити. В частині стягнення 12000грн. основного боргу –провадження у справі припинити в зв”язку із сплатою.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.525,526,530,625 ЦК України, ст.ст.33,34,44,49,82,84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Сторонибабський спиртовий завод”, вул.Заводська, 1, с.Сторонибаби Буського району Львівської області (код ЄДРПОУ 00374775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергозбареження 2002”, м.Львів, вул.Ак.Лазаренка, 1 (код ЄДРПОУ 31896902) 10075грн. 40коп. основного боргу, 100грн. 75коп. витрат по сплаті державного мита та 103грн. 28коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 6622грн. 62коп. пені, 662грн. 26коп. 3 % річних та 1125грн. 83коп. додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції –відмовити.

4. В частині стягнення 12000грн. основного боргу –провадження у справі припинити.

Суддя Гоменюк З.П.