Решение № 41892413, 27.11.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27853/14-ц

Провадження №2/761/7726/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 листопада 2014 року м.Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ковтун А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кошик та партнери», третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2014р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про звернення стягнення, на користь ОСОБА_1, на предмет договору застави №02.06.2014р. від 02.06.2014р., а саме: належний відповідачу ТОВ «Кошик та партнери» знак для товарів і послуг (майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку) «ІНФОРМАЦІЯ_1», комбінація позначень якого визначається Свідоцтвом на знак для товарів і послуг НОМЕР_2, що видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 25.11.2010р., шляхом продажу вказаної торговельної марки позивачем будь-якій особі, шляхом укладення договору купівлі-продажу майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» із встановленням початкової ціни продажу у розмірі 16000,00грн., в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором позики №02/06/14 від 02.06.2014р. у розмірі 16000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 02.06.2014 р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір позики №02/06/14, за умовами якого ОСОБА_1 (позикодавець) передав ОСОБА_2 (позичальник) грошові кошти у розмірі 16000,00 грн. на строк до 31.08.2014 р. Відповідно до умов вказаного договору забезпеченням належного виконання позичальником своїх зобов'язань є надання у заставу ТОВ «Кошик та партнери», належних підприємству майнових прав на знак для товарів і послуг (майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку) «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Цього ж дня було укладено договір застави №02.06.14 між ОСОБА_1 (заставодержатель) та ТОВ «Кошик та партнери» (заставодавець), за умовами якого заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником (ОСОБА_2) за договором позики №02/06/14, передав в заставу заставодержателю майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що підтверджена Свідоцтвом на знак для товарів і послуг НОМЕР_2.

У зв'язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань, позивач звернувся до суду з позовом та просить в рахунок погашення заборгованості за договором позики №02/06/14 звернути стягнення на предмет застави та стягнути з відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача до початку судового засідання звернулася до суду із заявою про розгляд справи без її участі, проти винесення заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без участі відповідача.

Третя особа в судове засідання також не прибула. Повідомлення про причини неявки до суду не надходило. Зважаючи на вищевикладене, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

02.06.2014 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики №02/06/14, за умовами якого ОСОБА_1 (позикодавець) передав ОСОБА_2 (позичальник) грошові кошти у розмірі 16000,00 грн. на строк до 31.08.2014 р. Відповідно до умов вказаного договору забезпеченням належного виконання позичальником своїх зобов'язань є надання у заставу ТОВ «Кошик та партнери», належних підприємству майнових прав на знак для товарів і послуг (майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку) «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Обставини отримання 02.06.2014 р. грошових коштів позичальником від позикодавця підтверджується розпискою ОСОБА_2, яка засвідчена також директором ТОВ «Кошик та партнери», в присутності якого відбулась передача коштів за вищевказаним договором позики.

02.06.2014 р. між ОСОБА_1 (заставодержатель) та ТОВ «Кошик та партнери» (заставодавець) було укладено договір застави №02.06.14, за умовами якого заставодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальником (ОСОБА_2) за договором позики №02/06/14, передав в заставу заставодержателю майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Так, предметом договору застави є знак для товарів і послуг - майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що підтверджується Свідоцтвом на знак для товарів і послуг НОМЕР_2, яке видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 25.11.2010 р. власнику - ТОВ «Кошик та партнери».

Згідно п. 6.1 договору застави №02.06.14, у разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених заставою, заставодержатель отримує право звернути стягнення на предмет застави будь-яким способом, не забороненим законодавством у т.ч. шляхом звернення стягнення за рішенням суду.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не виконав зобов'язання за вказаним договором позики, та станом на 31.08.2014 р. не повернув грошові кошти ОСОБА_1, у останньої виникло право отримання боргу шляхом звернення на предмет застави.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України та умовами договорів позики та застави від 02.06.2014 р.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 2 Закону України «Про заставу» обумовлено, що відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України.

Так, Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених із метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Зокрема, ч. 1 ст. 24 зазначеного Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в «позасудовому» порядку.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

На виконання ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» позивач зареєстрував у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 01.09.2014 року о 12:36:15 год. шляхом внесення змін до реєстраційного запису Державного реєстру обтяжень рухомого майна 45039587.

Відповідно до ст. 582 ЦК України, оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом; оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем і заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення ява застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Згідно п 2.3. договору застави №02.06.14, за взаємною згодою сторін цього договору загальна заставна вартість предмета застави становить 16000,00 грн. Пунктами 6.3.5. вказаного договору застави №02.06.14, передбачено, що у разі звернення стягнення на предмет застави (в тому числі у судовому порядку) та у процесі реалізації предмета застави, оцінка предмета застави не проводиться.

Відповідно до п. 6.4 договору застави №02.06.14, ст. 20 Закону України «Про заставу», позивач має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

У відповідності до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Статтею 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Згідно зі ст. 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення виконання, про що зазначає у рішенні.

Із встановлених у судовому засіданні обставин справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за договором позики №02/06/14, відповідачем ТОВ «Кошик та партнери» передано в заставу позивачеві ОСОБА_1 знак для товарів і послуг (майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку) «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на чинному законодавстві, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Кошик та партнери» судовий збір в сумі 243,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 177, 178, 509, 510, 524-526, 576, 582, 590, 591, 1046-1048 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 64, 179, 208, 209, 212-215, 218, 224, 294, 296 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кошик та партнери», третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно - задовольнити в повному обсязі.

Звернути стягнення на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на предмет договору застави №02.06.2014р. від 02.06.2014р. в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором позики №02/06/14 від 02.06.2014р. у розмірі 16000,00 грн. (шістнадцять тисяч гривень).

Звернути стягнення на предмет застави за договором застави №02.06.2014р. від 02.06.2014р. на належний товариству з обмеженою відповідальністю «Кошик та партнери» (код ЄДРПОУ - 36412966) знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», комбінація якого визначається свідоцтвом на знак для товарів і послуг НОМЕР_2, видане Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 25.11.2010 р.

Встановити спосіб реалізації предмету застави: продаж ОСОБА_1 від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Кошик та партнери» шляхом укладання договору купівлі-продажу майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1» будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з можливістю здійснення ОСОБА_1 всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету застави.

Встановити початкову ціну продажу майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку «ІНФОРМАЦІЯ_1», підтверджену свідоцтвом на знак для товарів і послуг НОМЕР_2, виданим Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 25.11.2010 р. - у розмірі 16000,00 грн. (шістнадцять тисяч гривень).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кошик та партнери» (код ЄДРПОУ - 36412966) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя