№ 41646601, 10.11.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 р. м. Вінниця

Справа № 802/3637/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Тараса Дмитровича,

представника позивача: Калачинського Б.Є.,

представника відповідача: Романовича С.С.,

свідка: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Лісове" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Лісове" ( далі - ПП "Лісове", відповідач ) з адміністративним позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області ( далі - Хмільницька ОДПІ, відповідач ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач зазначає, що спірним податковим повідомленням - рішенням № 0001112203 від 03 жовтня 2014 року, за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 ( далі - Положення №637 ) та п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до ПП «Лісове» застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 39437,70 грн. Позивач вважає зазначене податкове повідомлення - рішення необґрунтованим та протиправним і просить його скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 03 жовтня 2014 року № 0001112203 відповідач прийшов до помилкового висновку стосовно того, що позивач не оприбуткував готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій ( далі - КОРО ) на підставі Z-звітів на загальну суму 7887,54 грн.

Зокрема, в спростування висновків Хмільницької ОДПІ, позивач посилається на те, що сума готівкових коштів за 05-06 серпня 2014 року у розмірі 7887,54 грн. була проведена касиром магазину через РРО (Z - звіти № 32, №33 на загальну суму 1617,74 грн., Z - звіт №34 на загальну суму 6269,78 грн.) та помилково не зафіксована у КОРО, що, однак, на думку позивача, робить неможливим ухилення підприємства від сплати податків та свідчить про фактичне оприбуткування вказаної суми готівкових коштів. У той же час, позивач також зазначає, що оприбуткування готівки в касі підприємства, окрім щоденного роздрукування Z-звітів та ведення КОРО, також фіксується і іншими документами, зокрема прибутковими касовими ордерами, що підписані відповідальною особою та завірені печаткою підприємства, які були надані ревізорам під час проведення перевірки.

Отже, позивач вважає, що будь-яких порушень у цій сфері ним не вчинено, а спірна сума готівкових коштів належним чином оприбуткована та відображена в касі підприємства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначав, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Зокрема, в обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що в ході проведення Хмільницькою ОДПІ перевірки 23 вересня 2014 року було встановлено не оприбуткування ПП «Лісове» готівкових коштів за період з 05 серпня 2014 року по 06 серпня 2014 року, а сааме: не відображено позивачем відповідного запису у книзі ОРО на підставі дійсних звітних чеків № 32, № 33 на загальну суму 1617,74 грн. та № 34 на загальну суму 6269,78 грн., чим, на думку Хмільницької ОДПІ, порушено п. 2.6 Положення № 637.

Крім того, в судовому засіданні був допитаний в якості свідка ОСОБА_3, який працює на посаді бармена ПП «Лісове» та з приводу встановлених порушень пояснив, що не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження в книзі обліку розрахункових операцій на підставі Z-звітів № 32, 33 та 34 на загальну суму 7887,54 грн. допущено помилково, в зв'язку з заміною старої книги ОРО на нову, виниклою плутаниною та має випадковий характер.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство "Лісове" зареєстровано, як юридична особа, 22 квітня 2003 року Реєстраційною службою Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області, що підтверджується довідкою з ЄДР серії АБ №730791 ( а.с. 12 ) та витягом з ЄДР ( а.с. 13- 15 ).

Відповідно до статті 3 Статуту ПП "Лісове", підприємство здійснює свою господарську діяльність з метою одержання прибутку в результаті здійснення підприємницької діяльності. Основним видом діяльності підприємства є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (КВЕД 56.10) ( а.с. 6-11, 12, 13 ).

23 вересня 2014 року Хмільницькою ОДПІ, відповідно до наказу від 17 вересня 2014 року № 329, проведено фактичну перевірку ПП "Лісове" з питань дотримання позивачем норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій.

З пояснень представників сторін судом встановлено, що до перевірки позивачем в підтвердження оприбуткування готівкових коштів були надані наступні документи:

- книга обліку розрахункових операцій № 3000067393Р/1 ( а.с. 23-29 );

- прибуткові касові ордери №210 від 05.08.2014 року на суму 1617, 74 грн., та № 211 від 06.08.2014 року на суму 7494,23 грн. (дана сума складається з готівкових коштів оприбуткованих по РРО в сумі 6269,78грн. та коштів оприбуткованих по РРО ( Z - звіт № 35 від 06.08.2014 ), в сумі 1224,45 грн. ), підписані відповідальною особою та завірені печаткою підприємства ( а.с. 30 );

- касова книга на 2014 рік (типова форма № КО-4 , ведеться згідно Додатку №5 Положення) за серпень місяць 2014 року, в якій реєструється щоденне переміщення готівкових коштів по РРО та номери ордерів, на підставі яких до неї заноситься дана інформація (а.с. 31);

- прибутковий касовий ордер № 233 від 06.08.2014 року на суму 1617,76 грн., що засвідчують передачу оприбуткованих готівкових коштів 05.08.2014 до основної каси підприємства, та прибутковий касовий ордер № 234 від 07.08 2014 на суму 7494, 23 грн., що засвідчує передачу оприбуткованих готівкових коштів 06.08.2014 до основної каси підприємства ( а.с. 32 );

- видаткові касові ордери № 152 від 06.08.2014, № 153 від 07.08.2014;

- звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 30.07.2014, від 06.08.2014, від 05.08.2014 ( а.с. 34-36 );

- звіт про дебетові та кредитові операції по рахунку 26002055310315 "Лісове ПП" з 05.08.2014 по 08.08.2014 ( а.с. 37 ).

Всі перелічені первинні документи були досліджені в судовому засіданні та їх копії долучені до матеріалів справи.

Результати перевірки оформлено актом від 23 вересня 2014 року № 018/02/32/22/32074864 ( а.с. 18-21 ).

Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки встановлено порушення позивачем:

- п. 9 ст. 3 Закону України від 01.06.2000 р.( зі змінами та доповненнями ) № 1776-III "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

- ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI;

- п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а сааме: встановлено не оприбуткування позивачем готівкових коштів за період з 05 серпня 2014 року по 06 серпня 2014 року, внаслідок не відображення позивачем відповідного запису у розділі 2 книги ОРО на підставі дійсних звітних чеків № 32, №33 на загальну суму 1617,74 грн. та №34 на загальну суму 6269,78 грн.

На підставі виявлених порушень, стосовно позивача винесено податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2014 року № 0001112203, яким нараховано штрафних (фінансових) санкцій на суму 39437,70 грн. (7887,54 грн. х 5) ( а.с. 22 ).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 ( зі змінами та доповненнями ) ( далі - Закон ).

Відповідно до ст. 2 Закону, книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Статтею 3 вказаного Закону передбачені обов'язки суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Так, згідно з п. 5 ст. 3 Закону, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 затверджено Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні ( далі - Положення ), яке, в свою чергу, розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Згідно п. 1.2 Положення оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно ( у день одержання готівкових коштів ) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Відповідно до п. 7.16 Положення під час перевірки органами контролю повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли до каси від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються за сумами та строками з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у разі потреби таких виправдних документів: розрахункових документів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, рахунків-фактур, товарно-транспортних і податкових накладних тощо). Перевіряється також проведення записів щодо реєстрації зазначених ордерів (за сумами і датами) у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Відповідно до п. 4.6 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1618/24150 (із змінами та доповненнями), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає щоденне виконання записів про рух готівки і сум розрахунків.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги, оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі сум готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушення порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Визначаючи зміст поняття "неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки" суд враховує практику Верховного Суду України.

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Так, Верховний Суд України, приймаючи постанови від 26.02.2013 у справі № 21-45а13 та від 11.12.2012 у справі № 21-400а12, дійшов висновку, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" №436/95 від 12.06.1995 (із змінами та доповненнями) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх норм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними особами і особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представниками не резидентів через яких постійно або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм по регулюванню обігу готівки в національній валюті, встановлених Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування в касі готівки - в п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до встановленої форми книги обліку розрахункових операцій (Додаток 1 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій), в першому розділі "Фіскальні звітні чеки" здійснюється підклеювання, а в другому розділі "Облік руху готівки та сум розрахунків" повинні здійснюватись записи про рух готівки за день.

Актом перевірки від 23 вересня 2014 року № 018/02/32/22/32074864 встановлено, що за робочі дні з 05 вересня 2014 року по 06 вересня 2014 року позивачем на підставі Z-звітів №32, №33 та №34 не здійснено облік із зазначенням готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі ОРО ( розділ 2 ), тобто неоприбуткування готівкових коштів склало 7887,54 грн.

Доводи позивача щодо неправомірності прийнятого відповідачем рішення внаслідок відсутності порушень в сфері оподаткування суд вважає необґрунтованими, оскільки правила податкового обліку не змінюють правил обліку готівкових коштів. Крім того, суд зауважує, що фактично позивачем не заперечується факт відсутності запису в розділі 2 книги обліку розрахункових операцій, проте, на думку позивача, це не є неоприбуткуванням готівкових коштів, а являється порушенням встановленого порядку використання цієї книги, яке, як стверджує позивач, допущено помилково.

Проте, виходячи з вищевикладених положень чинного законодавства України, встановлених обставин справи та приймаючи до уваги правові позиції Верховного Суду України, суд констатує, що не здійснення позивачем відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися «оприбуткуванням готівки».

Визначаючись щодо правомірності оскаржуваного рішення суд також виходить з наступного.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряючи, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано , тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративному судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, відповідно до ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі наведеного вище суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 03 жовтня 2014 року № 0001112203, яким позивачу, згідно з абз. 1 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95, нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 39437,70 грн. ( 7887,54 грн. х 5 ).

Таким чином, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною 2 статті 94 КАС України, відповідно до якої, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Разом з тим, суд зазначає про відсутність понесених відповідачем витрат.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Заброцька Людмила Олександрівна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: