№ 41241343, 20.10.2014, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 жовтня 2014 р. Справа № 2а/0270/5044/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді: Томчука Андрія Валерійовича,

Суддів: Дончика Віталія Володимировича,

Мультян Марини Бондівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Медяної Н.А.

позивача: Томенко Р.В.

відповідача: Цимбал В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Колумбіні"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" (далі - АЗС № 13, відповідач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - правонаступник Вінницька ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що в результаті проведеної фактичної перевірки господарської одиниці АЗС № 13, податковим органом виявлено майно, яке відповідає критеріям п. 94.7 ст. 94 Податкового кодексу України, внаслідок чого складено протокол про тимчасове затримання майна. На підставі відомостей, зазначених у протоколі, першим заступником Вінницької ОДПІ прийняті рішення про накладення адміністративного арешту на майно, власник якого не встановлений. Однак, позивач вважає вище вказані рішення відповідача неправомірними та такими, що порушують права і законні інтереси підприємства, оскільки прийняті в порушення Конституції України та п.9.7 ст.94 Податкового кодексу України та як наслідок звільнення з тимчасового затримання та повернення на АЗС №13 вилучене майно ТОВ «Колумбіні».

09.10.2014 року представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим просили визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької ОДПІ №1 від 27.09.2012 року, рішення №2 від 27.09.2012 року лише протиправним (а.с.172-180).

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, письмових заперечень суду не надано.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані сторонами докази, повно та всебічно дослідивши фактичні обставини справи, дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18.09.2012 року посадовими особами Вінницької ОДПІ проведено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС №13, що розташована за адресою: Вінницький район, с. Бохоники, Гніванське шосе, 2 км., суб'єкта господарської діяльності ТОВ "Колумбіні" (код ЄДРПОУ 37018720).

Відповідно до п. 75.1.3 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами проведеної перевірки, податковим органом складено акт №43/02/32/22/37018720 від 27.09.2012 року (а.с.59-63) в змісті якого перевіряючими встановлено, що на бензин автомобільний А-95 ДСТУ 4063-2001 в кількості - 11727,0 куб.дм, бензин автомобільний А- 92 ДСТУ 4063-2001 в кількості - 15 470,0 куб.дм, паливо дизельне підвищеної якості (ДП Євро) ДСТУ 4840:2007 - 7990,0 куб.дм не представлено документи на його походження, власника не встановлено, товари не обліковані у встановленому законодавством порядку, чим порушено пункт 12 статті 3 та статтю 6 Закону України від 01.06.2000 року № 1776 - ІІІ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Загальна сума не облікованих товарів на АЗС склала 370108,3 грн.

Залишок палива на час підписання акту становив:

- паливо дизельне (ДП Євро) по факту становить в резервуарі 6175 літрів по Х-звіту (денному) 6123 літрів;

- бензин автомобільний А- 92 по факту становить в резервуарі 13477 літрів по Х-звіту (денному) 13424 літрів;

- бензин автомобільний А- 95 по факту становить в резервуарі 22064 літрів по Х-звіту (денному) 22044 літрів;

- паливо дизельне по факту становить в резервуарі 14656 літрів по Х-звіту (денному) 14568 літрів.

Пунктом 20.1.5 ст. 20 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право органів державної податкової служби вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Так, на думку ревізорів, якість паливно-мастильних матеріалів АЗС № 13 не відповідає якісним показникам та вимогам ДСТУ, а документи про їх походження відсутні, у зв'язку з чим, перевіряючи дійшли висновку, що власник паливно-мастильних матеріалів відсутній та товари не обліковані у встановленому порядку.

З огляду на вказані висновки, застосувавши підстави, передбачені п. 94.7 ст. 94 ПК України, Вінницькою ОДПІ 27.09.2012 року складено протокол № 1 про тимчасове затримання майна (а.с.14-15) про що також складено акт № 16 «Про опис і попередню оцінку майна» (а.с.16).

З урахуванням відомостей, вказаних у протоколі, першим заступником Вінницької ОДПІ 27.09.2012 року прийнято рішення № 1 та № 2 про накладення адміністративного арешту на майно ТОВ "Колумбіні" (а.с.12).

Відповідно до п. п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач вважає за необхідне накласти арешт із застосуванням особливостей, передбачених при тимчасовому затриманні майна.

Так, у протоколі про тимчасове затримання майна від 27.09.2012 року, підставою зазначено п. 94.7 ст. 94 ПК України, Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, постанову Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 року.

Відповідно до п. 94.7 ст. 94 ПК України, арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено. У цьому випадку службові (посадові) особи контролюючих органів або інших правоохоронних органів відповідно до їх повноважень тимчасово затримують таке майно із складенням протоколу, який повинен містити відомості про причини такого затримання з посиланням на порушення конкретної законодавчої норми; опис майна, його родових ознак і кількості; відомості про особу (особи), в якої було вилучено такі товари (за їх наявності); перелік прав та обов'язків таких осіб, що виникають у зв'язку з таким вилученням. Форма зазначеного протоколу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особливості застосування арешту при тимчасовому затриманні майна визначені розділом ІV Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011р. № 1398 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З наведених норм законодавства вбачається, що для застосування арешту при тимчасовому затриманні майна обов'язково повинні одночасно існувати три обставини, а саме: продаж товарів з порушенням порядку, визначеного законодавством; невстановлення власника такого товару; винятковість способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Стосовно невстановлення позивачем власника паливно-мастильних матеріалів, судом з'ясовано, що рішенням господарського суду Вінницької області від 11.06.2013 року по справі № 902/125/13-г (провадження №16/902/5/13) за позовом ТОВ "Колумбіні" до Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС про визнання права власності на нафтопродукти вартістю 441198,17 грн. та витребування майна з чужого незаконного володіння позов задоволено частково, визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Колумбіні" право власності на майно - дизельне пальне Євро вид І в кількості 6123,61 л, бензин автомобільний А-92 в кількості 13344,00 л та бензин автомобільний А-95 в кількості 21946,00 л, яке було вилучено Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби на АЗС №13, що знаходиться за адресою: Гніванське шосе, 2 км, с.Бохоники, Вінницький район Вінницької області. В задоволенні решти позовних вимог, а саме в частині витребування майна - дизельного пального Євро вид І в кількості 6123,61 л, бензину автомобільного А-92 в кількості 13344 л та бензину автомобільного А-95 в кількості 21946 л з чужого незаконного володіння Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС - відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 року по справі № 902/125/13-г апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області - залишено без задоволення, рішення господарського суду Вінницької області від 11.06.2013 року - залишено без змін.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Таким чином, враховуючи наведену норму, рішення по господарській справі №902/125/13-г набрало законної сили 25.03.2014 року.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, виходячи з вищезазначеного, судом встановлено, що рішенням господарського суду Вінницької області за ТОВ "Колумбіні" визнано право власності на майно - дизельне пальне Євро вид І в кількості 6123,61 л, бензин автомобільний А-92 в кількості 13344,00 л та бензин автомобільний А-95 в кількості 21946,00 л, яке було вилучено Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області Державної податкової служби на АЗС №13, що знаходиться за адресою: Гніванське шосе, 2 км, с.Бохоники, Вінницький район Вінницької області.

Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено, що 28.09.2012 року та 01.10.2012 року Вінницька ОДПІ звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з поданнями про підтвердження обгрнутованості адміністративного арешту майна ТОВ «Колумбіні» згідно рішень №1 та №2 від 27.09.2012 року. Ухвалою суду від 03.10.2012 року провадження за поданням Вінницької ОДПІ по рішенню №1 - закрито (справа №2а/0270/4480/12). Ухвалою суду від 02.10.2012 року подання Вінницької ОДПІ по рішенню №2 - повернуто заявнику (справа №2а/0270/4495/12).

Тобто, вище зазначене свідчить про те, що суд встановлений законом строк не підтвердив обґрунтованості рішень про накладення адміністративного арешту майна ТОВ «Колумбіні».

Крім того, слід наголосити на тому, що в січні 2013 Вінницька ОДПІ звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна згідно рішення №1 від 27.09.2012 року. Постановою суду від 13.06.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014 року, в задоволенні позову Вінницької ОДПІ відмовлено (справа №802/112/13-а).

В силу частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Серед іншого, суд вказує, що в жовтні 2012 року Вінницька ОДПІ звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна згідно рішення №2 від 27.09.2012 року. Постановою суду від 30.10.2012 року в задоволенні адміністративного позову Вінницької ОДПІ відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 року, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою задоволено позовні вимоги (справа №2/0270/4527/12).

Однак, як з'ясовано в судовому засіданні, Вінницькою ОДПІ 03.10.2014 року відповідно до п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України прийнято рішення №22522/25/10 про звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Колумбіні» накладеного рішенням від 27.09.2012 року №1. Крім того, з тих самих підстав, податковим органом 03.10.2014 року прийнято рішення №22521/25/10 про скасування рішення від 27.09.2012 року №2 про накладення адміністративного арешту та звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Колумбіні».

Тобто, під час судового розгляду представниками відповідача не доведено обґрунтованість необхідності застосування арешту шляхом тимчасового затриманні майна, у зв'язку із неможливістю встановлення їх власника. Таким чином, суд проаналізувавши наданий доказовий матеріал, перевіривши порядок проведеної перевірки, не знаходить підстав для підтвердження застосованого адміністративного арешту майна позивача.

Разом з тим, враховуючи той факт, що податковим органом вжито ряд відповідних заходів щодо поновлення прав та інтересів ТОВ «Колумбіні», суд вважає прийняті 27.09.2012 року Вінницькою ОДПІ рішення №1 та №2 про накладення адміністративного арешту - протиправними та такими, що прийняті з порушенням вимог ст.94. ПК України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, а саме, що встановлення факту права власності на майно за ТОВ «Колумбіні» та керуючись положеннями ст.72 КАС України щодо застосування висновків суду, викладених у рішеннях, які набрали законної сили, підстав для визнання обгрутованими рішень №1 та №2 від 27.09.2012 року про накладення адміністративного арешту на майно, яке знаходиться на АЗС № 13 за адресою: Гніванське шосе, 2 км, с. Бохоники, Вінницький район Вінницької області - відсутні. Підстави для скасування рішення Вінницької ОДПІ №1 від 27.09.2012 року - відсутні, оскільки відповідно до п.п.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України припинено адміністративний арешт позивача у зв'язку з відсутністю протягом строку рішення керівника відповідача №22522/25-10 від 03.10.2014 року звільнено з-під адміністративного арешту майно позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції №1 та №2 від 27.09.2012 року про накладення адміністративного арешту майна.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя: Томчук Андрій Валерійович Суддів: Дончик Віталій Володимирович Мультян Марина Бондівна