№ 41163594, 30.10.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2014 року Чернігів Справа № 825/3354/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

представника позивача - Булах А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Прилуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття,-

В С Т А Н О В И В:

Прилуцький міськрайонний центр зайнятості (далі - Прилуцький МЦЗ, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач) в якому просить стягнути з відповідача незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 1159 грн. 63 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 серпня 2006 року ОСОБА_2 звернулась до Прилуцького МЦЗ як особа, що шукає роботу. У зв'язку з відсутністю підходящої роботи 11 серпня 2006 року за її особистою заявою було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю, відповідно та у розмірі передбаченому пп.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», та пп.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307. При цьому, в заяві про надання статусу, ОСОБА_2 особисто було зазначено, що станом на 11.08.2006 вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не отримує пенсію. Під час розслідування посадовими особами Прилуцького МЦЗ страхових випадків та обґрунтованості виплат встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач перебував у статусі підприємця з 12.11.1999 по 22.07.2014, про що в центр зайнятості не повідомила. Допомогу по безробіттю ОСОБА_2 отримувала з 11.08.2006 по 05.03.2007, отже свій обов'язок щодо подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, передбачений ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» не виконала, а тому на день надання статусу безробітного та весь період перебування на обліку належала до зайнятого населення. У зв'язку з чим, 12.09.2014 директором Прилуцького МЦЗ винесено наказ № 170 про повернення коштів у сумі 1159 грн. 63 коп. за період з 11.08.2006 по 05.03.2007. Листом від 12.09.2014 № 01/2126 Прилуцький МЦЗ звертався до відповідача з пропозицією повернути заборгованість, але в добровільному кошти не сплачені.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив та заперечень на позов не подав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 11.08.2006 по 05.03.2007 перебувала на обліку як безробітний в Прилуцькому МЦЗ та отримувала соціальні послуги та забезпечення відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», що підтверджується персональною карткою НОМЕР_2 (а.с.16).

Як вбачається з акту Прилуцького МЦЗ №8 від 11.09.2014, посадовою особою ОСОБА_3 проведено звірку достовірності даних, які є підставою для виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній ОСОБА_2 Перевіркою встановлено, що ОСОБА_2 перебувала на обліку в центрі зайнятості як незайнята особа, але згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 з 12.11.1999 зареєстрована як фізична особа - підприємець, дата припинення державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - 22.07.2014, про що ОСОБА_2 не було повідомлено Прилуцький МЦЗ під час реєстрації в центрі 04.08.2006 (а.с. 13-14).

Згідно довідки Прилуцького МЦЗ від 14.10.2014 сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю відповідача, за період з 11.08.2006 по 05.03.2007, становить 1159 грн. 63 коп. (а.с.20).

На підставі виявлених правопорушень з боку відповідача, директором Прилуцького МЦЗ видано наказ від 12.09.2014 №170 «Про повернення коштів гр. ОСОБА_2» (а.с.8), та листом від 12.09.2014 за №01/2126 запропоновано відповідачу добровільно повернути незаконно отримані кошти в сумі 1159 грн. 63 коп. (а.с.9).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до пункту 1 частина 2 статті 1 Закону України від 05.07.2012 №5067-VI «Про зайнятість населення» (далі - Закон №5067-VI) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Стаття 4 Закону №5067-VI до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно статті 43 Закону №5067-VI статусу безробітного може набути, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 44 Закону №5067-VI зареєстровані безробітні мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.

Пунктом 8 частини 1 статті 45 Закону №5067-VI встановлено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

На виконання Закону України від 02.03.2000 №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон №1533-III) був розроблений Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136 (далі - Порядок №307), який визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т.ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

Згідно пункту 1.2 розділу 1 Порядку №307 допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Згідно пункту 5.5 Порядку №307 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Пунктом 6.14 Порядку №307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до статті 7 Закону №1533-III допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності є видом забезпечення.

Відповідно статті 36 Закону №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач незаконно отримувала допомогу по безробіттю, оскільки, ОСОБА_2 на момент реєстрації, як безробітна в Прилуцькому МЦЗ, та в період перебування на обліку як безробітна, була зареєстрована, як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що всупереч вимогам статті 36 Закону №1533-III, не повідомила центр зайнятості.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідачем не надано жодних належних доказів, щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Прилуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Прилуцького міськрайонного центру зайнятості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Прилуцького міськрайонного центру зайнятості (17500, Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Вокзальна, 46, ідентифікаційний код 14241641 ) матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 1159 (одна тисяча сто п'ятдесят дев'ять) грн. 63 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков