Постановление суда № 40843062, 16.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2014 року м. Київ К/9991/59346/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Житомирській області

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року

у справі № 2а-16137/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвентіс»

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Житомирській області

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвентіс» (далі - ТОВ «Адвентіс»; позивач) до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Житомирській області (далі - РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Житомирській області; відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення № 060469/32 від 11 жовтня 2010 року про застосування фінансових санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Адвентіс» 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Житомирській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2011 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року та прийняти нове рішення, яким визнати правомірність оскаржуваного акту індивідуальної дії.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку магазину, що належить позивачу, з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт № 162/32-2/35275230 від 28 вересня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято рішення № 060469/32 від 11 жовтня 2010 року, яким до ТОВ «Адвентіс» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 40 834,74 грн.

Перевіркою встановлено порушення товариством статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 567 «Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на зберігання, транспортування, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка, а саме - із зазначенням суми акцизного збору, сплаченої за одиницю маркованої продукції, в розмірі, який не відповідає сумі, визначеній на підставі чинних ставок акцизного збору, міцності продукції та місткості тари.

Задовольняючи адміністративний позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону України від 15 вересня 1995 року № 329/95-ВР «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 329/95-ВР) маркою акцизного збору є спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 2 статті 7 Закону № 329/95-ВР забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

За змістом статті 313 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД).

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Частиною 16 статті 7 Закону № 329/95-ВР передбачено, що у разі порушення порядку маркування імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, встановленого Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, або неповної сплати акцизного збору товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України не дозволяється.

Як встановлено судами, партію алкогольної продукції, правомірність зберігання та реалізації товариством якої поставлено контролюючим органом під сумнів, класифіковано митним органом у товарних підкатегоріях, що відповідали УКТЗЕД, а не самим ТОВ «Адвентіс», та пропущено на митну територію України.

З огляду на викладене та враховуючи те, що під час здійснення перевірки не встановлено факту зберігання товариством фальсифікованих алкогольних напоїв, алкогольних напоїв, маркованих підробленими марками акцизного збору або такими, що за своєю формою не відповідали їх встановленому законодавчому зразку, чи взагалі немаркованих алкогольних напоїв, доводи судових інстанцій про відсутність в наведеній ситуації правових підстав для застосування до позивача фінансових санкцій оскаржуваним рішенням слід визнати правильними.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Житомирській області відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Острович С.Е.

Федоров М.О.