Постановление суда № 40548614, 12.09.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/191/2014(м)

241/562/13-к

Головуючий 1-ї інстанції: Демочко Д.О.

Категорія: ст.191 ч.5 КК України Доповідач Топчій Т.В.

УХВАЛА

іменем У к р а ї н и

12 вересня 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді ТопчійТ.В суддів Бєдєлєва С.І., Рибака В.Й.

секретаря Одинцова Е.В.

за участю прокурора Саєнка М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої, захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2 на вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 11 березня 2014 року, за кримінальним провадженням № 12012050110000056 внесеного до ЄРДР 24.11.2012 р. яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Роздольне Великоновосілківського району Донецької області, громадянин України, не одружений, маючий вищу економічну освіту, раніше не судимий, мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1,-

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України та засуджений до покарання у вигляді семи років позбавлення волі, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю пов'язаною з виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарських культур на строк 3 роки, та з конфіскацією всього майна що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Цивільний позов СТОВ «Євгенівське» ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення збитків за договором зберігання № б/н від 06.06.2012 р. задоволений у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь СТОВ «Євгенівське» майнову щкоду в розмірі 1 105 748 грн. 20 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Першотравневого районного суду Донецької області від 11 березня 2014 р. ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.5 КК України, вчиненого за наступних обставинах.

09.06.2012 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Євгенівське» в особі директора ОСОБА_4 було укладено договір зберігання, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язався прийняти на зберігання та зберігати за місцем здійснення своєї діяльності на території комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, майно, що належить СТОВ «Євгенівське», а саме зерно пшениці третього класу у кількості 885 780 кг, вартістю, відповідно до договору 1 443 821,40 грн., строком на 3 місяці, та повернути майно власнику у цілості.

Після цього, у період з 09.06.2012 року до 14.06.2012 року, ОСОБА_1. на підставі договору зберігання, відповідно до товарно - транспортних накладних від 09.06.2012 року, 11.06.2012 року, 12.06.2012 року, 13.06.2012 року, 14.06.12 року та згідно акту прийому - передачі від 20.06.2012 року, отримав від СТОВ «Євгенівське», для подальшого зберігання зерно пшениці третього класу в загальній кількості 885 780 кг, яке транспортував до місця зберігання.

ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення шляхом розтрати ввіреного йому чужого майна, що належить СТОВ «Євгенівське», нехтуючи умовами укладеного між ним та потерпілим договору від 09.06.12 року в частині зберігання майна, без дозволу та згоди власника майна, вирішив реалізувати зерно пшениці третього класу, отримане ним від СТОВ «Євгенівське» для зберігання.

ОСОБА_1, з метою створення видимості у керівників та представників СТОВ «Євгенівське» належного виконання умов вищезазначеного договору зберігання від 09.06.2012 року, частково доставив отримане на зберігання зерно пшениці за місцем проведення своєї діяльності за адресою: АДРЕСА_2. Переконавшись, шо доставка зерна пшениці до місця його зберігання не контролюється представниками СТОВ «Євгенівське», маючи за таких умов можливість реалізувати свій злочинний намір, спрямований на розтрату ввіреного йому чужого майна, що належить СТОВ «Євгенівське», прийняв рішення про зберігання частини отриманого від СТОВ «Євгенівське» зерна пшениці за місцем зберігання, вказаним у договорі від 09.06.2012 року, з метою його реалізації у подальшому, та одночасної реалізації іншої частини отриманого від СТОВ «Євгенівське» зерна пшениці безпосередньо після його отримання від потерпілого.

З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_1 вирішив використати необізнаність залучених ним водіїв ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, під управлінням яких на вантажних автомобілях здійснювалося транспортування зерна пшениці з території СТОВ «Євгенівське», та не доводячи до відома вказаних осіб підстави та мету отримання ним від СТОВ «Євгенівське» зерна пшениці, у подальшому давав їм розпорядження щодо кінцевого пункту доставки та розвантаження отриманого у потерпілого зерна пшениці.

11.06.2012 року, ОСОБА_1, діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на розтрату ввіреного йому для зберігання чужого майна, що належить СТОВ «Євгенівське», уклав з ФО-П ОСОБА_10, не обізнаною в його злочинному намірі щодо незаконного розпорядження отриманим на зберігання майном, договір № 1106, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язався продати, а ФО-П ОСОБА_11 - придбати, зерно пшениці в асортименті та кількості, що визначаються додатково та відображуються у відповідних накладних, після чого протиправно витратив - реалізував ОСОБА_12, який є представником ФО-П ОСОБА_11 за довіреністю, не обізнаному в злочинних намірах ОСОБА_1, частину отриманого ним від СТОВ « Євгенівське» для зберігання зерна пшениці третього класу у кількості 59 040 кг, про що склав та підписав накладну № 1109 від 11.06.2012 року, та отримав від ОСОБА_12 грошові кошти у готівковій формі у якості оплати за відпущений товар, про що склав та підписав квитанцію до прибуткового касового ордеру від 11.06.2012 року. У свою чергу ОСОБА_7 та ОСОБА_6, за вказівкою ОСОБА_1. будучі не обізнаними в його злочинному намірі щодо незаконного розпорядження майном СТОВ «Євгенівське», на вантажних автомобілях транспортували протиправно реалізоване ОСОБА_1 зерно пшениці у кількості 59 040 кг, передавши його в той же день ФО-П ОСОБА_11

Далі, 12.06.2012 року, ОСОБА_1, діючи за аналогічних обставинах, протиправно витратив - реалізував представнику ФО-П ОСОБА_11 - ОСОБА_12, не обізнаному в злочинних намірах ОСОБА_1, частину отриманого від СТОВ «Євгенівське» зерна пшениці третього класу, у кількості 121 590 кг, про що склав та підписав накладну № 1206 від 12.06.2012 року, та отримав від ОСОБА_12 грошові кошти у готівковій формі у якості оплати за відпущений товар, про що склав та підписав квитанцію до прибуткового касового ордеру від 12.06.2012 року. У свою чергу ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за вказівкою ОСОБА_1, будучі не обізнаними в його злочинному намірі щодо незаконного розпорядження майном СТОВ «Євгенівське», на вантажних автомобілях транспортували протиправно реалізоване ОСОБА_1 зерно пшениці у кількості 121 590 кг, передавши його в той же день ФО-П ОСОБА_11

Після цього, 13.06.2012 року, ОСОБА_1, діючи за аналогічних обставинах, протиправно витратив - реалізував ОСОБА_12, який є представником ФО-П ОСОБА_11 за довіреністю, частину отриманого від СТОВ «Євгенівське» для зберігання зерна пшениці третього класу, у кількості 120 280 кг, про що склав та підписав накладну № 1306 від 13.06.2012 року, та отримав від ОСОБА_12 грошові кошти у готівковій формі у якості оплати за відпущений товар, про що склав та підписав квитанцію до прибуткового касового ордеру від 13.06.2012 року. У свою чергу ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за вказівкою ОСОБА_1, будучі не обізнаними в його злочинному намірі щодо незаконного розпорядження майном СТОВ «Євгенівське», на вантажних автомобілях транспортували протиправно реалізоване ОСОБА_1 зерно пшениці у кількості 120 280 кг, передавши його в той же день ФО-П ОСОБА_11

Далі, 14.06.2012 року, ОСОБА_1, діючи за аналогічних обставинах, протиправно витратив - реалізував ОСОБА_12, який є представником ФО-П ОСОБА_11 за довіреністю, частину отриманого від потерпілого зерна пшениці третього класу у кількості 60 790 кг, про що склав та підписав накладну № 1406 від 14.06.2012 року, та отримав від ОСОБА_12 грошові кошти у готівковій формі у якості оплати за відпущений товар, про що склав та підписав квитанцію до прибуткового касового ордеру від 14.06.2012 року. У свою чергу ОСОБА_7 та ОСОБА_6, за вказівкою ОСОБА_1, будучі не обізнаними в його злочинному намірі щодо незаконного розпорядження майном СТОВ «Євгенівське», на вантажних автомобілях транспортували протиправно реалізоване ОСОБА_1 зерно пшениці у кількості 60 790 кг, передавши його в той же день ФО-П ОСОБА_11

Після цього, 21.06.2012 року, ОСОБА_1, діючи за аналогічних обставинах, протиправно витратив - реалізував ОСОБА_12, який є представником ФО-П ОСОБА_11 за довіреністю, частину отриманого від СТОВ «Євгенівське для зберігання зерна пшениці третього класу у кількості 55 110 кг, про що склав та підписав накладну № 2106 від 21.06.2012 року, та отримав від ОСОБА_12 грошові кошти у готівковій формі у якості оплати за відпущений товар, про що склав та підписав квитанцію до прибуткового касового ордеру від 21.06.2012 року. У свою чергу ОСОБА_8 та ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_1, будучі не обізнаними в його злочинному намірі, щодо незаконного розпорядження майном СТОВ «Євгенівське», на вантажних автомобілях транспортували протиправно реалізоване ОСОБА_1 зерно пшениці у кількості 55 110 кг, з місця зберігання, передавши його в той же день ФО-П ОСОБА_11

Далі, 22.06.2012 року, ОСОБА_1, діючи за аналогічних обставинах протиправно витратив - реалізував ОСОБА_12, який є представником ФО-П ОСОБА_11 за довіреністю, частину отриманого від СТОВ «Євгенівське» зерно пшениці третього класу у кількості 62 380 кг, про що склав та підписав накладну № 2206 від 22.06.2012 року, та отримав від ОСОБА_12 грошові кошти у готівковій формі у якості оплати за відпущений товар, про що склав та підписав квитанцію до прибуткового касового ордеру від 22.06.2012 року. У свою чергу ОСОБА_8 та ОСОБА_13, за вказівкою ОСОБА_1, будучі не обізнаними в його злочинному намірі щодо незаконного розпорядження майном СТОВ «Євгенівське», на вантажних автомобілях транспортували протиправно реалізоване ОСОБА_1 зерно пшениці у кількості 62 380 кг, передавши його в той же день ФО-П ОСОБА_11

Після цього, 10.07.2012 року та 12.07.2012 року, ОСОБА_1, протиправно витратив - реалізував ОСОБА_12, який є представником ФО-П ОСОБА_11 за довіреністю, не обізнаному в злочинних намірах ОСОБА_1, частину отриманого від СТОВ «Євгенівське» зерно пшениці третього класу у кількості 59 900 кг та 29 100 кг відповідно, про що склав та підписав накладну № 1007 від 10.07.2012 року, та в ті ж дні отримав від ОСОБА_12 грошові кошти у готівковій формі у якості оплати за відпущений товар, про що склав та підписав квитанцію до прибуткового касового ордеру від 10.07.2012 року. У свою чергу ОСОБА_8 та ОСОБА_13, за вказівкою ОСОБА_1, будучі не обізнаними в його злочинному намірі щодо незаконного розпорядження майном СТОВ «Євгенівське», на вантажних автомобілях транспортували протиправно реалізоване ОСОБА_1 зерно пшениці у загальній кількості 89 000 кг., передавши його в той же день ФО-П ОСОБА_11

Далі, в період з 13.07.2012 року до 19.07.2012 року ОСОБА_1, реалізував ОСОБА_12, частину отриманого від СТОВ «Євгенівське» зерна пшениці третього класу у кількості 58 790 кг, про що склав та підписав накладну № 1907 від 19.07.2012 року, та отримав від ОСОБА_12 грошові кошти у готівковій формі у якості оплати за відпущений товар, про що склав та підписав квитанцію до прибуткового касового ордеру від 19.07.2012 року. У свою чергу ОСОБА_13 та ОСОБА_14, за вказівкою ОСОБА_1, будучі не обізнаними в його злочинному намірі щодо незаконного розпорядження майном СТОВ «Євгенівське», на вантажних автомобілях транспортували протиправно реалізоване ОСОБА_1 зерно пшениці у кількості 58 790 кг, передавши його в той же день ФО-П ОСОБА_11

Таким чином, в період з 11.06.2012 року до 19.07.2012 року, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих спонукань, нехтуючи умовами укладеного між ним та директором СТОВ «Євгенівське» ОСОБА_4 договору від 09.06.2012р. в частині зберігання майна, а саме зерна пшениці третього класу, без дозволу та згоди власника майна, реалізував зерно пшениці третього класу у загальній кількості 626 980 кг., що належить СТОВ «Євгенівське», та яке ним було отримано від зазначеного товариства на підставі договору зберігання від 09.06.2012 р. та акту прийому - передачі від 20.06.2012р. для зберігання, чим спричинив СТОВ «Євгенівське» майнову шкоду на загальну суму 1 105 748,20 грн., тобто на суму, яка в 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тим самим розтратив ввірене йому чуже майно в особливо великих розмірах.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані слідством та судом за ст. 191 ч.5 КК України, як розтрата чужого майна, яке було ввірене особі, вчинена в особливо великих розмірах.

Не погодившись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винним за ст. 191 ч.5 КК України у та призначити покарання вигляді 8 років позбавлення волі, з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю пов'язаною з виробництвом, переробкою та реалізацією сільськогосподарських культур на строк 3 роки, та з конфіскацією всього майна що належить ОСОБА_1 на праві власності.

У відповідності з вимогами ст. 124 ч.2 КПК України, просить також стягнути з ОСОБА_1 витрати в сумі 809 грн. 16 коп. та 785 грн. 60 коп. на проведення судових експертиз на користь держави, а не на користь НДЕКЦ МВС України в Донецькій області, як помилково вказано у вироку суду.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що суд першої інстанції безпідставно призначив обвинуваченому основне покарання у мінімальному розмірі, визначеному санкцією ст. 191 ч.5 КК України, що є явно недостатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів, та несправедливим через його м'якість.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_2 в своїй апеляції просить вирок суду змінити, перекваліфікувавши дії обвинуваченого з ст.191 ч.5 КК України на ст.356 КК України, вважає, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати як самоправство та призначити покарання в рамках санкції цієї статті.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що ОСОБА_1 дійсно 09.06.12 р. укладав з СТОВ «Євгенівське» договір зберігання зерна обсягом 885 780 кг, вартістю 1 443 821,40 грн. на три місяці.

Однак вказує, що суд у вироку, приходячи до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст. 191 ч.5 КК України, не дав ніякої правової оцінки обставинам на які ОСОБА_1 посилався на свій захист, а саме тому, що фактично ОСОБА_1 досяг усної домовленості з засновником СТОВ «Євгенівське» - ОСОБА_15 про його участь у викупі млинового комплексу, розташованому у с. Роздольному, який ОСОБА_1 на той час орендував та намагався викупити у власника за 2 300 000 грн. Зі згоди ОСОБА_15 обвинувачений вніс власнику частину грошей, отриманих від реалізації зерна, у рахунок викупу млинового комплексу. Насправді на час укладання договору зберігання зерна 09.06.12 року ОСОБА_1 усно домовився з ОСОБА_16 про транспортування, реалізацію та переробку зерна на борошно. Зі слів ОСОБА_15 йому також було відомо, що зерно не було враховано в товаристві «Євгенівське».

Під час транспортування зерна з СТОВ «Євгенівське», його замочування, обробки та переробки на млині в с. Роздольне, який орендував ОСОБА_1, були присутні довірені особи ОСОБА_15, зокрема ОСОБА_17, який згодом повідомив ОСОБА_1 про брак коштів на оплату заробітку працівникам та домовився з обвинуваченим про реалізацію зерна третій особі - ОСОБА_18 працівнику ФО-П ОСОБА_11 Гроші, виручені від реалізації зерна ФО-П ОСОБА_11, в сумі 800000 грн ОСОБА_1 передав ОСОБА_17 в повному обсязі, що було зафіксовано внутрішніми камерами відео спостереження, встановленими у млиновому комплексі, які пізніше незаконно зняв ОСОБА_17

У підтвердження наведених ним обставин, захисник обвинуваченого посилається на пояснення свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, допитаних в суді, з пояснень яких виходить, що дії ОСОБА_1, пов'язані з переробкою та реалізацією зерна СТОВ «Євгенівське» влітку 2012 року контролював представник СТОВ «Євгенівське» ОСОБА_17

Наведені докази, на думку захисника, залишилися поза увагою суду, поясненням цих свідків у вироку не дано ніякої правової оцінки. Вважає, що суд помилково навів пояснення свідків ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 у підтвердження доведеності обвинувачення, висунутого ОСОБА_1 Окрім іншого захисник вказує, що судове слідство по справі було проведено не в повному обсязі, не були допитані працівники млину - свідки ОСОБА_22 та ОСОБА_23 з обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та підтверджують обставини, наведені захистом.

Захисник вважає, що суд безпідставно поклав в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_1 пояснення представників СТОВ «Евгенівське» - ОСОБА_17, ОСОБА_24, ОСОБА_25, які насправді працівниками цього товариства не являються, незаконно підписували від імені підприємства розрахункові документи строгої звітності та не перевірив належним чином їх пояснення про отримання від ОСОБА_1 4,5 та 10 липня 2012 року 51 250 грн у рахунок переробленого зерна, а не більшої суми, як наполягав в суді обвинувачений.

В апеляції захисник ставить під сумнів і об'єктивність пояснень засновників товариства «Євгенівське» свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_26, не вважає їх безсумнівними доказами обвинувачення, оскільки з їх пояснень виходить, що договір зберігання зерна, укладений в червні 2012 року з ОСОБА_1 не було належним чином зареєстровано, гроші, отримані від ОСОБА_1 у липні 2012 року були внесені до каси товариства з порушенням правил бухгалтерського обліку, при виявлені порушень зберігання зерна з боку обвинуваченого, ними не було вжито перед судових заходів вирішення господарчого спору.

Наполягає на тому, що з зібраних слідством та досліджених судом доказів виходить, що ОСОБА_1 самоправно розпорядився лише коштами від переробки зерна, що належало СТОВ «Євгенівське» в сумі 190 000 грн, які передав своїм кредиторам ОСОБА_27 та ОСОБА_28, розрахувався з працівниками за транспортування зерна та сплатив інші виробничі витрати, всі інші кошти від переробки зерна він передав ОСОБА_17 , тому дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ст. 356 КК України.

Заслухавши доповідача, захисника та обвинуваченого ОСОБА_1, які підтримали апеляційні вимоги, викладені в апеляції захисника, заперечували проти апеляції прокурора, прокурора, який заперечував проти апеляції захисника, підтримав апеляційні вимоги, заявлені прокурором, вивчивши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора та захисника підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

За ст. 415 КПК України підставами для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду у суді першої інстанції є встановлення порушень, передбачених пунктами 2,3,4,5,6,7 частини другої ст.412 КПК України, а саме якщо судове рішення було ухвалено незаконним складом суду; судове провадження здійснювалося за відсутності обвинуваченого, або прокурора, крім випадків коли його участь не є обов'язковою; судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою; судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час та місце судового засідання; порушено правила підсудності; у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що СТОВ «Євгенівське» постановою слідчого (а/с 188-192 т.1 ) було визнано потерпілим по справі. При цьому, слід окремо зазначити, що доручення видане СТОВ «Євгенівське» ОСОБА_3., який приймав участь у судовому розгляді, не передбачає його повноважень у якості представника потерпілого, а обмежується лише повноваженнями позивача, відповідача або третьої особи.

Проте з вступної частини вироку та змісту технічного носія інформації кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 було розглянуто у присутності представника цивільного позивача СТОВ «Євгенівське» ОСОБА_3, діючого на підставі доручення від 10.10.13 р. ( а/с - 122 т.10), а не потерпілого, як цього вимагає КПК України.

Цей недолік судового слідства має істотне значення, оскільки, виходячи з положень ст. 56 та ст. 61 КПК України, повноваження потерпілого та цивільного позивача відрізняються в частині обсягу прав та повноважень цих учасників процесу. Потерпілий має більший обсяг прав ніж цивільний позивач, зокрема в частині участі у судовому провадженні, безпосередньої перевірки доказів, підтримання обвинувачення, у разі відмови прокурора від підтримання обвинувачення, висловлення думки при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому та ін. Натомість участь цивільного позивача при судовому розгляді справи обмежується лише позицією, пов'язаною з розглядом цивільного позову та питаннями відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.

З огляду на позицію обвинуваченого та захисту, з якої виходить, що дії обвинуваченого мали самоправний характер та відносини між ОСОБА_1 та ВТОВ «Євгенівське» мали природу цивільно-правових, позиція потерпілого під час дослідження доказів, доведення або спростування обвинувачення, висунутого ОСОБА_29 про розтрату чужого майна, ввіреного особі, вчиненого в особливо великих розмірах, має істотне значення для правильного вирішення справи та постановлення вмотивованого вироку.

Крім того, при перевірці запису технічного носія інформації, з'ясувалося, що він носить нерозбірливий та не чіткий характер, що унеможливлює його прослуховування та порушує права учасників процесу на ознайомлення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що справу було розглянуто у відсутності уповноваженого належним чином представника потерпілого СТОВ «Євгенівське», та відсутності запису технічного носія інформації, що є підставою для скасування вироку суду з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції згідно ст. 415 ч.1 п.1 КПК України та ст. 412 ч.2 п.5,7 КПК України.

Також колегія суддів, вважає доцільним зауважити, що мотивувальна частина вироку суду не відповідає вимогам ст. 374 КПК України, оскільки суд не вмотивував належним чином своє рішення про доведеність висунутого ОСОБА_1 обвинувачення за ст. 191 ч.5 КК України та не навів у вироку доказів та мотивів у спростування позиції захисту.

Колегія суддів також вважає правильними доводи, наведені прокурором в апеляції стосовно порушення судом вимог ст. 124 ч.2 КПК України, щодо стягнення судових витрат по справі.

При новому розгляді кримінального провадження суду, якщо він прийде до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слід усунути наведені недоліки та постановити по справі вмотивований вирок.

На підставі викладеного, керуючись стст. 405,407,412,415 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги прокурора, захисника - задовольнити частково.

Вирок Першотравневого райсуду Донецької області від 11 березня 2014 року, постановлений щодо ОСОБА_1 - скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 191 ч.5 КК України в суді першої інстанції.

Судді: