Постановление суда № 40515971, 17.09.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

17 вересня 2014 року Справа № 915/684/14

м. Миколаїв

Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕРМЕС ДС», вул. Казарського, 2-в, м. Миколаїв, 54007.

Банкрут: Товариство з додатковою відповідальністю «Будівельна фірма «Житлобуд-Ніко», код ЄДРПОУ 19289428.

Юридична адреса: вул. Казарського, 2-в, м. Миколаїв, 54007.

Поштова адреса: вул. Казарського, 2-в, м. Миколаїв, 54007.

Ліквідатор: Репченко Юлія Анатоліївна (АДРЕСА_1).

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від кредитора: не з»явився.

Від банкрута: не з»явився.

Ліквідатор: не з»явився.

Суть справи: про визнання кредиторських вимог

08.07.2014р. від кредитора до суду надійшла заява про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1 671 000,00 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2014 року кредитора було повідомлено про недоліки, виявлені при поданні заяви про визнання кредиторських вимог та встановлено строк для їх усунення до 12.08.2014 року.

Ухвалою суду від 13.08.2014 року заяву кредитора було прийнято та призначено до розгляду на 19.08.2014 року о 10:00.

У відповідності до наданого 18.08.2014 року відзиву (вих. № 44 від 14.08.2014 року) ліквідатор визнав заявлені кредитором вимоги в повному обсязі та повідомив про включення 1 671 000,00 грн. - до четвертої черги реєстру кредиторських вимог, а 1218,00 грн. - до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 19.08.2014 року розгляд заяви кредитора було відкладено на 26.08.2014 року о 12:00.

Ухвалою суду від 26.08.2014 року розгляд заяви кредитора було відкладено на 04.09.2014 року об 11:00.

Ухвалою суду від 04.09.2014 року розгляд заяви кредитора було відкладено на 11.09.2014 року о 10:00.

У судовому засіданні 11.09.2014 року було оголошено перерву до 17.09.2014 року о 10:00.

Розглянувши заяву про визнання кредиторських вимог, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

Між кредитором (покупець) та Приватбанком (продавець) 11.04.2006 року було укладено договір купівлі-продажу векселів № К-75-04-2006, за умовами якого покупець погоджується оплатити і прийняти, а продавець погоджується передати права власності на цінні папери - прості векселі датою складання 30.01.2006 року № 7432661022279, № 7432661022281, № 7432661022305, № 7432661022282, № 7432661022285, № 7432661022283, № 7432661022284, № 7432661022286, № 7432661022278, № 7432661022280, № 7432661022287, № 7432661022288, № 7432661022290, № 7432661022289, № 7432661022291, № 7432661022292, № 7432661022294, № 7432661022293, № 7432661022296, № 7432661022295, № 7432661022297, № 7432661022298, № 7432661022299, № 7432661022300, № 7432661022273, № 7432661022271, № 7432661022274, № 7432661022275, № 74326661022275, № 7432661022276, № 7432661022277, номінальна вартість кожного з яких складає 57500,00 грн.

Згідно п. 2.2. договору в строк до 12 квітня 2006 року продавець зобов'язався передати цінні папери, які вказані в п. 1.1., по акту прийому-передачі.

Згідно акту прийому-передачі від 11.04.2006 року ТОВ "Гермес ДС" прийняло, а ПриватБанк передало прості векселі № 7432661022279, № 7432661022281, № 7432661022305, № 7432661022282, № 7432661022285, № 7432661022283, № 7432661022284, № 7432661022286, № 7432661022278, № 7432661022280, № 7432661022287, № 7432661022288, № 7432661022290, № 7432661022289, № 7432661022291, № 7432661022292, № 7432661022294, № 7432661022293, № 7432661022296, № 7432661022295, № 7432661022297, № 7432661022298, № 7432661022299, № 7432661022300, № 7432661022273, № 7432661022271, № 7432661022274, № 7432661022275, № 74326661022275, № 7432661022276, № 7432661022277, видані ЗАТ будівельна фірма "Житлобуд-Ніко", на загальну номінальну суму 1 671 000,00 грн. та з умовою погашення - до 01.03.2014р. У зв'язку з чим на зворотній стороні векселя зроблено індосамент: "платити наказу ТОВ «Гермес ДС».

Відповідно до підписаного кредитором та боржником акту від 11.02.2014 року кредитор пред'явив до оплати, а боржник прийняв до оплати перелічені вище прості векселі загальною номінальною вартістю 1 671 000,00 грн. та строком погашення 01.03.2014 року.

Проте, станом на день розгляду справи оплата зазначених векселів не була здійснена боржником, що не заперечувалось ліквідатором в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 198 ЦК України відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Згідно ст. 77 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі (Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі від 07.06.1930 року) до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

У відповідності до ст. 11 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі (Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі від 07.06.1930 року) будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

За приписами ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржником банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Відповідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Таким чином, в спірних правовідносинах боржником були порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим кредитор правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або Господарським судом, вносяться до реєстру вимог кредиторів.

З урахуванням викладеного кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю мале підприємство «Гермес ДС» в загальній сумі 1 672 218,00 грн. визнаються судом та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство підлягають внесенню в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору - до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 1 671 000,00 грн. - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 23, 24, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес ДС» в загальній сумі 1 672 218,00 грн.

2. Зобов'язати ліквідатора відповідно до ч. 1 ст. ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору віднести до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 1 671 000,00 грн. - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог.

3. Ухвалу направити на адресу кредитора, ліквідатора та банкрута.

Суддя О.В.Ткаченко