Постановление суда № 40435857, 11.09.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

11 вересня 2014 року Справа № 915/684/14

м. Миколаїв

Кредитор: Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк»,

вул. Леніна, 28, м. Іллічівськ, Одеська область, 68003.

Адреса для кореспонденції: вул. Радянська, 12-А, м. Миколаїв, 54017.

Банкрут: Товариство з додатковою відповідальністю «Будівельна фірма «Житлобуд-Ніко», код ЄДРПОУ 19289428.

Юридична адреса: вул. Казарського, 2-в, м. Миколаїв, 54007.

Поштова адреса: вул. Казарського, 2-в, м. Миколаїв, 54007.

Ліквідатор: Репченко Юлія Анатоліївна (АДРЕСА_1).

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від кредитора: Гуменюк І.Л., довіреність від 09.01.2014 № 37.

Від банкрута: не з»явився.

Ліквідатор: Репченко Юлія Анатоліївна.

Суть справи: про визнання кредиторських вимог

02.07.2014р. кредитором подано до суду заяву про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 1 255 250,21 грн. заборгованості та 1218,00 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 22.07.2014 року заяву кредитора було прийнято та призначено до розгляду на 19.08.2014 року о 10:00.

Ухвалою суду від 19.08.2014 розгляд заяви кредитора було відкладено на 26.08.2014 року о 12:00.

Ухвалою суду від 26.08.2014 року розгляд заяви кредитора було відкладено на 04.09.2014 року об 11:00.

У відповідності до наданого ліквідатором відзиву він вважає, що до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню окремо 1 255 250,21 грн. - як вимоги, забезпечені заставою, та 1218,00 грн. витрат зі сплати судового збору - до першої черги задоволення кредиторських вимог.

Представник кредитора у судовому засіданні погоджувався із запропонованою ліквідатором черговістю включення кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою суду від 04.09.2014 року розгляд заяви кредитора було відкладено на 11.09.2014 року о 10:00.

Розглянувши заяву про визнання кредиторських вимог, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

14 серпня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Миколаївзалізобетон-1» та ВАТ "Морський транспортний банк"(правонаступником якого згідно п. 1.1. Статуту в редакції від 31.01.2012р. є Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк») був укладений Кредитний договір № 180/14, на підставі якого банк зобов'язався надати ВАТ «Миколаївзалізобетон-1» кредит на поповнення обігових коштів у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на суму 1212000,00 грн., з терміном погашення з 14 серпня 2009 р по 30 травня 2014 року включно, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 19 % річних за фактичний період користування Кредитом (із розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за Кредитом, а Позичальник зобов'язується на умовах, в розмірі і в строки, встановлені в цьому договорі повернути Банку Кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісії, пені та штрафи, та інші платежі, передбачені умовами цього договору.

Взяті на себе по Кредитному договору зобов'язання Банк виконав в повному обсязі, позичальник кредит не повернув, відсотки за користування кредитними коштами в терміни, обумовлені Кредитним договором, не сплачував.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів за користування позикою.

За кредитними договорами при порушенні будь-яких термінів повернення Кредиту, сплати відсотків та комісії, передбачених Кредитним договором, позичальник виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період, за який виплачується пеня, від суми простроченого платежу. При порушенні Боржником зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.7, 3.2.11, 3.2.13, 8.1, 8.2, 8.З., 8.4. Кредитного договору, Боржник сплачує Кредитору за кожен випадок порушення штраф у розмірі 10 % від суми кредитної лінії на рахунок, зазначений у Кредитному договорі.

Крім того, в підтвердження наявності у зазначеному розмірі грошових вимог кредитор вказує, що 31.07.12 р. господарським судом Миколаївської області винесено рішення про задоволення позовних вимог Банку про стягнення простроченої заборгованості в сумі 334291,25 грн. 13.11.12 р. господарським судом Миколаївської області винесено рішення про задоволення позовних вимог Банку про стягнення решти заборгованості в сумі 920958,96 грн.

У відповідності до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Крім того, з метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором, 14.08.09 були укладені договір застави від 17.08.2009 року, договір застави транспортного засобу від 17.08.2012 р. та договір поруки № 402/СN з ЗАТ БФ "Житлобуд-Ніко".

Відповідно до п. 1.9 договору застави від 17.08.2009 року - сторони встановили заставну вартість предмету застави в сумі 489 947,00 грн.

Відповідно до п. 1.9 договору застави від 17.08.2009 року - сторони визначили вартість предмету застави в сумі 344 464,00 грн.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України по договору поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, а також відповідає перед кредитором за порушення боржником зобов'язання за договором.

Згідно зі статтею 554 Цивільного кодексу України в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що встановлено також договором поруки.

За приписами ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником (іпотекодателем) основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до п. 21 Листа Вищий господарський суд від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у визначенні господарським судом розміру вимог кредитора, що забезпечені майном боржника, до уваги має братися оцінка майна, погоджена сторонами у відповідному договорі застави (іпотеки).

Що ж до черговості задоволення вимог кредиторів, які пов'язані зі сплатою штрафних санкцій, то такі вимоги стосуються всіх кредиторів незалежно від забезпеченості їх грошових вимог.

Отже вимоги ПАТ «Марфін Банк» є забезпеченими майном боржника на суму 834 411,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або Господарським судом, вносяться до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна (з особливостями ст. 95 - ліквідатор) зобов'язаний окремо внести до реєстру вимог кредиторів, які забезпеченні заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

З урахуванням викладеного кредиторські вимоги ПАТ «Марфін Банк» в загальній сумі 1 256 468,21 грн. визнаються судом та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство в сумі 834 411,00 грн. підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо, в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору - до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 333 788,99 грн. - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 87 050,22 грн. - до шостої черги задоволення кредиторських вимог.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 23, 24, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» в загальному розмірі 1 256 468,21 грн.

2. Зобов'язати ліквідатора відповідно до ч. 1 ст. ст. 45 Закону про банкрутство вимоги в сумі 834 411,00 грн. включити до реєстру вимог кредиторів окремо, в сумі 1218,00 грн. витрат по сплаті судового збору віднести до першої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 333 788,99 грн. - до четвертої черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 87 050,22 грн. - до шостої черги задоволення кредиторських вимог.

3. Ухвалу направити на адресу кредитора, ліквідатора та банкрута.

Суддя О.В.Ткаченко