№ 4032722, 02.07.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2009 р.

№ 46/25

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого –судді

Дерепи В.І.

суддів :

Грека Б.М. –(доповідача у справі),

Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"

на рішення

господарського суду м. Києва від 13.04.09

у справі

№ 46/25

господарського суду

м. Києва

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос"

до

Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет"

про

стягнення 2841,81 грн.

за участю представників від:

позивача

Зінченко М.О. (дов. від 22.06.09)

відповідача

Лисенко А.М. (дов. від 24.02.09)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Колос” звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення із Дочірнього підприємства “Гарантія-Маркет” 2132,69 грн. заборгованості за поставлені товари, 125,83 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 41,10 грн. 3 % річних з простроченої суми, 328,92 грн. пені та 213,27 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.04.09 (суддя Шабунін С.В.) позов задоволено частково: з відповідача на користь позивача стягнуто 2132,69 грн. заборгованості за поставлені товари, 213,27 грн. штрафу та судові витрати, в решті позову відмовлено. В частині задоволення позову рішення мотивоване обґрунтованістю позовних вимог, в частині відмови в позові –відсутністю обґрунтованого розрахунку пені, інфляційних та 3% річних.

Не погоджуючись із рішенням в частині відмови в позові, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині відмови в позові, позовні вимоги задовольнити в повному об'ємі. Касаційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно не взяв до уваги розрахунки, додані до позовної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом, 20.12.07 між Лубенською філією Дочірнього підприємства “Гарантія-Маркет” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Колос” (постачальник) укладений договір № 22, за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався в порядку та на умовах, визначених даним договором поставляти товар, а покупець (відповідач в особі його філії) –приймати товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними у накладній. Оплата за товар, згідно з п. 7.4 договору здійснюється в національній валюті України в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через п’ятнадцять днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про його прийняття.

Відповідач не оплатив вартість товару, поставленого за двома накладними від 23.04.08 та накладною за 18.04.08 на загальну суму 2438,89 грн. і його борг, з врахуванням часткової сплати платіжним дорученням № 12859 від 14.05.08, становить 2132,69 грн.

Пунктом 8.6 договору від 20.12.07 сторони встановили, що в разі несвоєчасного розрахунку за отриманий товар покупець сплачує за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який стягується пеня від суми простроченого платежу. При цьому, за прострочення оплати за отриманий товар більше ніж на п'ятнадцять календарних днів, покупець додатково, крім пені, сплачує постачальникові штраф в розмірі 10 % від суми простроченого платежу.

На підставі цих обставин місцевий суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми основної заборгованості та штрафу. Рішення в цій частині не оскаржується, тому не перевіряються Вищим господарським судом України.

Судом відмовлено в позові щодо стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних і пені з посиланням на те, що вони також ґрунтуються на нормах законодавства, але не підтверджені належними доказами та обґрунтованим розрахунком. (Рішення оскаржується лише в цій частині.)

Втім, колегія суддів не може погодитися з такими доводами, оскільки необхідні розрахунки є в матеріалах справи (а.с. 10, 12, 13), і вони зроблені належним чином та обґрунтовані.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, для стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені, передбаченої пунктом 8.6, необхідна наявність непогашеної заборгованості. Враховуючи, що судом встановлено розмір непогашеної заборгованості, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 –1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 13.04.09 у справі № 46/25 скасувати в частині відмови в позові. Прийняти в цій частині нове рішення. Стягнути з Дочірнього підприємства “Гарантія-Маркет” (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 94/1, ідентифікаційний код 32254181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Колос” (36034, м. Полтава, вул. Половки, ідентифікаційний код 13960606) 125,83 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 41,10 грн. 3 % річних з простроченої суми, 328,92 грн. пені, 68 грн. 80 коп. державного мита та 10 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті рішення господарського суду м. Києва від 13.04.09 у справі № 46/25 залишити без змін. Доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий - суддя В. Дерепа

Судді Б. Грек

О. Подоляк