Решение № 40073755, 05.08.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.14р. Справа № 904/5474/14за позовом Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект", м. Дніпропетровськ

про стягнення 93 220 грн.14 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином;

від відповідача: Дубовицька О.О. - представник, дов. від 01.08.2014р. б/н.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 93 220 грн. 14 коп., що складає 86 062 грн. 51 коп. - заборгованості за спожиту теплову енергію на підставі Договору від 01.11.2013р. №134/02-09 на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води, 5 991 грн. 45 коп. - пені та 1 166 грн. 18 коп. - 3% річних.

Відповідач у судовому засіданні визнав позовні вимоги та надав суду акт звіряння взаємних розрахунків за жовтень 2013 року - серпень 2014 року, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 86 062 грн. 51 коп.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником відповідача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2009р. між позивачем - Комунальним підприємством "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради, як теплопостачальною організацією, та відповідачем - Державним підприємством Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект", як споживачем, було укладено Договір №134/02-09 на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого теплопостачальна організація приймає на себе обов'язки постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води у необхідних йому об'ємах, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію згідно затверджених тарифами у строки і на умовах, обумовлених даним договором.

Згідно з пунктом 10.1 Договору строк дії даного договору з 01.11.2009р. по 31.10.2010 р.; цей договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення його дії.

Отже, Договір було пролонговано до 31.10.2011р., до 31.10.2012р., до 31.10.2013р. та до 31.10.2014р.

Облік споживання споживачем теплової енергії здійснюється за приладами обліку (пункт 5.4 Договору).

Відповідно до Додатку 1 до Договору теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію у межах 748,06 Гкал/рік.

В пункті 6.1 Договору сторони погодили, що за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води у межах договірної величини, зазначеної у додатку 1 до даного договору, споживач сплачує теплопостачальній організації за діючими тарифами, затвердженими органами місцевого самоврядування: за 1 Гкал теплової енергії 346 грн. 57 коп.

Як вбачається, позивачем в період з жовтня 2013 року квітень 2014 року було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 86 062 грн. 51 коп., про що свідчать акти виконаних робіт та рахунки від 31.10.2013р. №ТС02172 на суму 5 681 грн. 87 коп., від 29.11.2013р. №ТС02668 на суму 10 237 грн. 74 коп., від 31.12.2013р. №ТС02928 на суму 17 408 грн. 62 коп., від 31.01.2014р. №ТС00267 на суму 21 203 грн. 45 коп., від 28.02.2014р. №ТС00430 на суму 17 727 грн. 04 коп., від 31.03.2014р. №ТС00814 на суму 10 802 грн. 58 коп., від 30.04.2014р. №ТС01236 на суму 3 001 грн. 21 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем рахунки на оплату було отримано: від 31.10.2013р. - 05.11.2013р.; від 29.11.2013р. - 05.12.2013р.; від 31.12.2013р. - 09.01.2014р.; від 31.01.2014р. - 05.02.2014р.; від 28.02.2014р. - 04.03.2014р.; від 31.03.2014р. - 03.04.2014р.; від 30.04.2014р. - 08.05.2014р.; про отримання рахунків свідчать зроблені на них відмітки про отримання з зазначенням дати отримання, прізвища, посади та підпису особи, яка отримала рахунок.

Згідно з пунктом 6.4 Договору розрахунки за відпущену теплову енергію споживач здійснює з теплопостачальною організацією у наступному порядку: для споживачів категорії „інші споживачі" - передплата за 5 днів до початку розрахункового місяця у розмірі 100% від суми заявлених витрат теплової енергії за розрахунковий місяць; остаточна оплата здійснюється протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач, враховуючи пункт 6.4 Договору, повинен був оплатити за спожиту теплову енергію відповідно до 11.11.2013р., до 11.12.2013р., до 15.01.2014р., до 11.02.2014р., до 10.03.2014р., до 09.04.2014р. та до 14.05.2014р.

Отже, строк оплати за спожиту відповідачем теплову енергію вважається таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2.4 Договору передбачено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію - пеня у розмірі 0,5% суми, що підлягає оплаті, за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, пеня згідно розрахунку становить 5 991 грн. 45 коп. (з 11.11.2013р. по 22.07.2014р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, річні згідно розрахунку становлять 1 166 грн. 18 коп. (з 11.11.2013р. по 22.07.2014р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, 29; ідентифікаційний код 02497789) на користь Комунального підприємства "Коменергосервіс" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6Б; ідентифікаційний код 36639101) 86 062 грн. 51 коп. - заборгованості, 5 991 грн. 45 коп. - пені, 1 166 грн. 18 коп. - річних та 1 864 грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

"08" серпня 2014р.